Вчені, можливо, натрапили на найдавніший приклад канібалізму серед людських предків

Гомілкова кістка, позначена порізами, належить загадковому родичу людини, який жив на території сучасної Кенії. Команда під керівництвом палеоантрополога Бріани Побінер з Національного музею природознавства Смітсонівського інституту провела детальний 3D-аналіз порізів та експерименти з кістками, щоб з'ясувати, чим вони були зроблені.

Дивіться також У Південній Африці знайшли найстаріше з нині відомих поховань

Канібалізм у людських видів був поширеним

Хоча люди й наші родичі та предки займали досить високу позицію в харчовому ланцюгу протягом останніх кількох мільйонів років, гомініни час від часу ставали їжею для інших тварин. Разом з тим, існує безліч прикладів того, як види з еволюційного дерева людини поїдали одне одного, але ця скам'янілість свідчить про те, це відбувалося набагато раніше, ніж ми раніше думали. 

Вчені шукали на стародавніх кістках можливі сліди гострих зубів – можливо, лева чи іншої тварини. Однак несподівано знайшли те, що виглядало напрочуд схожим на навмисні розрізи.

• Часто такі позначки мали ритуальний характер, будучи частиною процесу поховання померлих.
• Також нерідко наші предки вирізали з кісток свого виду декоративні предмети, такі як гребінці, підвіски та інші прикраси.
• Траплялися, звісно ж, і випадки коли це відбувалося між різними видами людини, що таким чином уже не вважається канібалізмом.

Довести такі випадки сьогодні вкрай важко, адже мета, з якою оброблялася кістка, може бути неправильно витлумачена за відсутності інших доказів. Попри це, існують деякі плейстоценові кістки, для яких інтерпретація канібалізму або антропофагії не викликає сумнівів.

Деталі відкриття

Висновки нового дослідження показують, що позначки були зроблені кам'яними знаряддями, на зразок того, як зачищають плоть, готуючи її до вживання в їжу.

Інформація, яку ми маємо, говорить нам про те, що гомініни, ймовірно, їли інших гомінінів щонайменше 1,45 мільйона років тому,
– каже Побінер.

Кістка великогомілкової кістки, на якій видно сліди від порізів / Фото Jennifer Clark

Щоб визначити, що це за шрами на кістці, Бріана Побінер та палеоантрополог Майкл Панте з Університету штату Колорадо, порівнювали матеріали з еталонною базою даних 898 слідів від зубів, порізів та інших пошкоджень.

Результати були досить очевидними. Дев'ять з 11 відмітин на кістці були однозначно відбитками, що відповідають типу пошкоджень, нанесених кам'яними знаряддями. Інші два були відбитками зубів, схожими на ті, що були зроблені левом.

Сліди, позначені цифрами 5 і 6, лишили зуби тварини. Решта 9 – від кам'яних знарядь / Фото Дженніфер Кларк

Незрозуміло, що пошкодило кістку раніше, різець чи лев, але, за словами Побінера, сліди від різання відповідають тим, що з'являються при знятті м'яса з кістки — наприклад, при підготовці до вживання в їжу.

Всі вони розташовані під одним кутом і орієнтовані однаково, так, ніби людина рубала, не змінюючи хватки кам'яного знаряддя і не рухаючись. І всі вони розташовані там, де литковий м'яз був би прикріплений до кістки. Це ідеальне місце для рубання, якщо ваша мета — обробити шматок м'яса.

Кістки під сильним збільшенням / Фото Бріана Побінер

Ці сліди від розрізу дуже схожі на ті, що я бачила на скам'янілостях тварин, які оброблялися для споживання. Найімовірніше, що м'ясо з цієї ноги було з'їдене, і що воно було з'їдене для харчування, а не для ритуалу,
– каже Побінер.

Ми не знаємо ні хто їв, ні навіть який вид був з'їдений. Тож вчені не можуть з точністю говорити про те, чи був тут присутній канібалізм, але такої ймовірності не виключають.