Тема тижня: Президент звільнив віце-прем’єрів Сівковича і Слауту

Без урядових крісел лишились силовик Володимир Сівкович та аграрій Віктор Слаута. Скорочення урядових посад - вимога Конституції зразка 1996 року до якої повернулись скасувавши політреформу 2004 року. Тож відповідно до документа прем`єр-міністр може мати лише трьох заступників, замість п`яти. Щодо кандидатур на виліт сумнівів не виникало практично ні в кого, ще до їх офіційного оголошення.

Обидві скорочені посади дублювали функції профільних міністерств. До того ж, Володимир Сівкович належить до так званої "групи Клюєва", яка конкурує за вплив у Партії регіонів з главою адміністрації Президента Сергієм Льовочкіним, кажуть експерти.

"Тут є дуже такий пікантний політичний момент, який полягає у тому, що, наприклад, той самий Сівкович входить до неформальної групи першого віце-прем’єра Андрія Клюєва. І звільнення Сівковича з Кабінету міністрів - це насамперед достатньо тривожний дзвіночок для Андрія Клюєва. Це такий собі привіт від групи Льовочкіна-Фіраташа-Бойка, які в черговий раз здобули чергову кадрову перемогу", - каже політолог Тарас Березовець.

Ті хто лишився у своїх кріслах, кажуть, що політичні інтриги у кадрових перестановках вбачати не варто. При цьому віце-прем`єр Борис Колесніков запевняє, що скорочення керівних посад не позначиться на якості роботи уряду.

"У кожного віце-прем’єра, ви знаєте, він акумулює на себе декілька міністерств. Припустимо, у мене Міністерство у справах спорту, сім'ї та молоді, Міністерство екології, Міністерство культури і туризму. У Андрія Клюєва Міненерго, Мінтранс і ще ряд міністерств і відомств. Відповідно стало менше віце-прем'єрів, отже у кожного віце-прем'єра буде більше відповідальності", - каже віце-прем`єр-міністр Борис Колесніков.

Тим не менше, експерти переконані, що наступні урядові ротації також визначатимуться взаєминами між групами впливу у Партії регіонів і оточенням президента. Щоправда, незважаючи на помітне посилення так званої групи "РосУкрЕнерго", каже політолог Олексій Гарань, Віктор Янукович не псуватиме свої відноси з Андрієм Клюєвим і Рінатом Ахметовим.

"Хоча на даний момент очевидно, що стратегія Льовочкіна, про яку говориться останнім часом, якраз полягає в тому, щоб зменшити вплив, власне, самої Партії регіонів, до якої Льовочкін відносно недавно приєднався, і відсунути так би мовити стару гвардію. Тобто зробити Президента більш незалежним від старої партії", - каже політолог Олексій Гарань.

Про здобутки глави Президентської адміністрації реалізувати свій план, говорить те, що Президент вже, як власне і уряд, стали менш залежними від своїх політичних партнерів у парламенті, - переконані політологи.

Перш за все, завдяки конституційним змінам та новому закону про Кабмін, які нівелювали значення парламентської коаліції. Відтак, тепер глава держави може практично не зважати на кадрові претензії комуністів чи Блоку Литвина, а домовлятися про підтримку з окремими депутатами.

"Кабінет міністрів тепер практично незалежний від парламенту, тобто єдине, що парламент зберігає - це вотум недовіри оголосити за достатньо непростою процедурою. А Президент може у будь-який момент звільнити прем’єр-міністра, звільнити будь-яго члена уряду. Фактично це приводить до того, що уряд у своїй діяльності буде виключно орієнтуватися на Президента", - каже політолог Ігор Коліушко.

На думку політологів, наступними претендентами на звільнення можуть стати міністр охорони здоров`я Зіновій Митник, міністр культури Михайло Кулиняк, очільник оборонного відомства Михайло Єжель, глава МВС Анатолій Могильов, міністр економіки Василь Цушко і керівник Мінфіну Федір Ярошенко.

"Зараз ми при жорсткій президентській вертикалі, подивімось на приклад Росії, відставки відбуваються від зовсім інших причин. Це а - внутрішня боротьба кланів. І друге - це здебільшого іміджевого характеру. Накопичується певний негатив. І це майже завжди відбувається при такій централізації влади, він накопичується. І щоб не поширювався негатив на Президента, потрібно знайти таку фігуру, яка візьме цей негатив, він його звільнить", - каже політолог Олексій Голобуцький.

Експерти не виключають, що в разі серйозних негараздів в економічній сфері в ролі іміджевої жертви може виступити і прем`єр Микола Азаров. В той же час, відзначають, будь-які кадрові зміни відбудуться не раніше, ніж завершаться місцеві вибори, знову ж таки, аби зберегти лице влади.