Тема тижня: Українців почали забирати з Лівії
На перший літак з бунтівної країни довелося чекати мало не півдоби. Пасажири підозрюють - мабуть, через величезний натовп, що зібрався в аеропорту столиці країни - Тріполі.
Як компенсація за затримку - психологи від МНС і теплі ковдри.
“Зв'язок був у нас з командою, яка їде сюди, тобто ті люди, які евакуюються сюди, попросили ковдри, тому що вони легко одягнуті”, - розповідає старший оперативної групи МНС України Петро Волянський.
Забрати із обіймів революції вдалося не лише 125 українців, а й 38 громадян Польщі, Росії, Словаччини, Румунії, Чехії, Азербайджану, Казахстану та Угорщини.
“Це все, що в мене є. Я 2 роки пропрацював у Лівії. Але зараз маю небагато речей, через те, що довелося покинути все у своїй лівійській кімнаті. Відтак, з собою взяв лише те, що важливе”, - каже пасажир з Угорщини Чопа.
Розриватиме дипломатичні відносини з Лівією, як це зробило до прикладу Перу, Київ не буде. Мовляв, в охопленій бунтом країні перебуває близько 3 тисяч українців, і першочергове завдання - це безпека та евакуація їх на Батьківщину.
“Ми з ними підтримуємо зв'язок тоді, коли працює мобільний зв'язок в цілому в країні. Ми знаємо і також те, що багато з наших громадян, а в основному - це лікарі. В нинішній ситуації, коли є дуже багато поранених, коли є дуже багато проблем із здоров'ям, звичайно, місцева і влада, і ті, хто є в опозиції, очікують, що їм буде надана допомога”, - сказав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко.
Вікторія поїхала шукати кращої долі до Лівії 4 роки тому. Каже, як щойно ситуація покращиться - одразу повернеться назад.
“Я працювала у військовому госпіталі, в принципі, у нас безпечно було, у нас госпіталь охороняється. Але через дитину довелося виїхати, бо школа закрилася, магазини закрилися. Якщо стабілізується обстановка - я б поїхала. У мене хороша робота була, вчасно зарплата, умови життя теж дуже хороші, і в нас маленьке містечко, дуже добре охоронялося, і школа хороша. Якщо б не ця ситуація, звичайно, я б ще працювала”, - сказала Вікторія Шелковнікова (працювала у Лівії 4 роки).
“Я - ні, не повернуся в Лівію, я буду навчатися, а батьки - я не знаю, це в них треба питати. Батьки можуть, а я вже буду тут лишатися”, - сказав евакуйований з Лівії Павло Ляпін.
Втім, коли саме настане час повертатися у Лівію - вагаються навіть експерти. Мовляв, невідома подальша доля самого Муамара Каддафі. Але, на думку фахівців, вона не надто сонячна - полковник не виконав обіцянок 40-річної давнини. А керувати країною можна максимум років 10, - кажуть експерти.
“Керівники країн, де відбулися революції, всі вони порушили закон політичного віку: хтось правив 27 років, хтось - 33 роки, Каддафі - 40 років - поставив рекорд. І за будь-яке порушення закону треба розплачуватися”, - вважає політолог Дмитро Видрін.
У свою чергу, найоперативніше спрацювала у надзвичайній ситуації і евакуювала своїх громадян Росія. На борту літака було і більше двох десятків українців.
“Покидали Лівію українці різними шляхами. В той час, коли до Борисполя прямував Іл-76 з більш, ніж півтори сотнею пасажирів на борту, частина наших співвітчизників відлітала літаками російського МНС до Москви. А ще відступали водою. Спочатку російським поромом з Бенгази до Стамбулу, а згодом підключились російські та грецькі судна”, - каже журналіст Ольга Кучер.
Вітчизняне закордонне відомство домовилося про евакуацію українців ще й з Італією, Великою Британією та Бразилією. У суботу на крилах Boeing-737 з лівійського Тріполі прилетіли ще 94 пасажири. Серед них - півсотні українців.
Вочевидь, наші співвітчизники не надто квапляться покидати бунтівну країну. Однак, в МЗС запевняють - евакуація триватиме доти, поки українці проситимуть про допомогу. Відтак, до африканського континенту відправили і третій літак.
А тим часом наші співгромадяни знову ринули на південні курорти, які ще не встигли оговтатися після революцій. Так, цього тижня до Єгипту відлетів перший після бунту рейс з українськими туристами.