Тема тижня: з 11 вересня в Україні стартувала виборча кампанія

Частина депутатів місцевих рад отримають місця згідно з партійними списками, решта - в одномандатних округах, хоча висувати їх можуть лише місцеві парторганізації. Змішана система поширюється на вибори до Верховної Ради Криму, обласні, районні та міські ради. Натомість сільські та селищні ради укомплектовуватимуться виключно за мажоритарною системою. Інша ситуація із головами населених пунктів. В містах висувати кандидатів отримали право тільки місцеві партійні осередки. У селах та селищах випробувати долю зможуть і самовисуванці.

“Основні негативні зміни, які відзначили експерти у змінах у законодавстві - це неможливість самовисування позапартійних кандидатів, а також непрозоре формування територіальних виборчих комісій, які будуть формуватися так, що будуть заздалегідь надавати перевагу провладним кандидатам”, - зазначила директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

Згідно з законом, склад територіальних виборчих комісій не повинен перевищувати 18 осіб. 15 з них отримують представники парламентських політичних сил. Решта місць - для всіх інших. Загалом на місця у 670 тервиборчкомах претендують 116 партій. Аби уникнути звинувачень, в ЦВК кинули жереб.

“Якщо комусь щось не сподобається, ну то вибачте, жереб сліпий. Ще кажуть: жеребом водить рука Божа”, - сказав голова ЦВК Володимир Шаповал.

В цій процедурі взяли участь непарламентські політичні партії, які подали заявки на членство у конкретних тервиборчкомах. Повне представництво у ТВК отримали лише 3 непарламентські партії, обрані шляхом жеребкування.

“А решта - вже за мірою спадання чисел: четверта, п’ята, шоста та сьома партії займають там вакансії в територіальних виборчих комісіях в окремо взятих, де ще такі вакансії існують. Зрозуміло, якщо такої вакансії не існує, то заповнити вже склад цієї територіальної виборчої комісії ця партія не зможе”, - розповідає заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Задоволені новою схемою виборів не всі. Запропонована новим виборчим законодавством система призвела до розмноження місцевих осередків партії “Батьківщина”. На Львівщині та Київщині з’явились фіктивні осередки партії, які і подали заявки на входження до складу тервиборчкомів. Саме такий клон потрапив до Київської ТВК. Тепер у партії готують судовий позов.

“В мене немає жодних сумнівів, що результати вже зпрогнозовані і вони будуть затверджені протоколами відповідних ТВК. Все. Громадянам не треба йти на вибори, все вже визначено за них”, - запевняє народний депутат, БЮТ Сергій Власенко.

Аби вибори відбулися, на все про все ЦВК отримала з бюджету понад мільярд гривень. Та цього надто мало, кажуть у комісії, тому одразу ж попередили - доведеться скоротити витрати на агіткампанію. Постраждають від цього, в першу чергу, малі непарламентські партії, переконані експерти.

“Для них місцеві вибори це не спосіб увійти в владу, частково вони там вже мають своїх представників - ні. Це спосіб залучити спонсорів на майбутні парламентські вибори. Залишитися в грі, великій політичній грі. Ну і відповідно мати гроші потім на парламентські вибори”, - вважає політолог Володимир Фесенко.

Експерти зазначають: наразі позиції політсил в регіонах різняться. Та головним гравцем на електоральному полі країни залишатиметься Партія регіонів. Для "Батьківщини" ж завданням №1 стане утримання існуючих позицій в лояльних регіонах. Хоча, через проблеми із реєстрацією деяких осередків, партія вже заявила про можливість бойкотування виборів. А це, попереджають експерти, може взагалі поставити під сумнів легітимність виборів. Під питанням - і активність самих виборців.

“Явка на виборах. Тому що ось тут, на мій погляд, дуже серйозні можуть бути проблеми. Тому що насправді відчувається - ця електоральна втому досить серйозна. Президентські вибори - це був якийсь такий емоційний сплеск після п'ятиріччя і взагалі-то люди, по великому рахунку, втомилися”, - гадає соціолог Євген Копатько.

Питання легітимності може постати і через відсутність на виборах міжнародних спостерігачів. Їх Україна цього разу вирішила не запрошувати. В МЗС пояснюють, кликати нікого не зобов’язані, захочуть - самі приїдуть.

“В Україні немає зобов’язань перед ОБСЄ щодо запрошення спостерігачів на місцеві вибори. Якщо спостерігачі виявлять бажання відвідати Україну і дадуть відповідну заявку - то вона буде розглянута”, - каже керівник прес-служби МЗС Олександр Дікусаров.

Та якщо спостерігачі і приїдуть, спостерігати може не бути за чим. Мовляв, скасування місцевих рад у Києві напередодні старту кампанії - явний тому приклад.

“Закон створює нерівні правила гри. Закон написаний під Партію регіонів. Закон стимулює те, щоб мери йшли під дах певної політичної сили. Скасування райрад в Києві напередодні виборів - це цинічна технологія”, - переконаний політолог Олексій Гарань.

Поки експерти розмірковують наскільки доцільне скасування районних рад, політичні партії готують списи до війни за регіони. За столицю вони поборються вже у 2012 році.