Тиждень довіри, якого ніхто не помітив

26 травня 2010, 19:06

онук Махатми Ганді розповідав українцям про довіру, без якої неможливе повноцінне життя. Його візит до Києва залишився майже непоміченим.

Раджмохан Ганді, онук видатного поборника ідеї ненасильства Махатми Ганді, прилітав до Києва місяць тому на кілька днів, аби відкрити в Україні «Тиждень довіри». У супроводі нечисельної делегації він добирався до столиці 20 годин заради кількох лекцій та неофіційних зустрічей - із студентами та університетською професурою. Можновладцям він не цікавий. З ним неможливо домовитися про газ і щось поділити.

«Тиждень довіри означає, що я даю своєму кривднику повітря довіри і не судитиму його крізь минулі вчинки, - проповідував громадський діяч. Я вже дивитимусь на нього не крізь хмару минулого, як мого посередника, а дивитимусь через сонячні, світлі промені майбутньго. Якби, наприклад, моя дружина судила мене, виходячи з моїх помилок вчорашнього, позавчорашнього і всього мого минулого, то в неї, звичайно, залишилось би дуже мало приводів довіряти мені сьогодні»

Ганді озвучував непопулярні тези. Погодьтеся, що серед прагматичних закликів «заробити й бути успішним» заклик «довіряйте світові, ворогам і усьому, що з вами відбувається» звучить як мінімум дивно. Але відомий громадський діяч блискуче обґрунтовує необхідність такої, здавалося б, не модної в сучасному світі дрібнички. Питання побудови довіри настільки складне, що потребує щоденної невтомної праці. Та Ганді пропонував експеримент - цілий тиждень по-справжньому довіряти тим, до кого довіра вже втрачена.

«Який світ ми створили, якщо вважаємо, що навколо нас є недруги!, - говорив гість. - Ми домовляємось між собою, ніби-то тиснемо руки, ніби-то посміхаємось, але чи є за цим справжня довіра? Аби у серці з`явилась довіра треба зрозуміти: минуле належить минулому, а сьогодні належить майбутньому, тому потрібно довіряти просто зараз. Довіра має гарний зв`язок із вчора, з тим, що вже колись відбулось. Треба повністю очистити себе від минулого і довіряти кожному без цього тягаря. Мається на увазі не просто враження і зовнішній імідж довіри. Це глибинне відчуття, внутрішнє рішення: так, я буду довіряти тому, кому до цього часу я не довіряв».
Ганді переконаний – хто довіряє, той завжди у виграші. Тому що виграє у ньому людина, у найвищому, найкращому розумінні цього слова.

Секрет довіри народу до його видатного діда, Махатми Ганді в тому, що його життя було відкритою книгою, він казав: дивіться, вивчайте, спостерігайте моє життя. Він завжди був відкритий до запитань. Він казав, що поділ суспільства на вищих і нижчих – погана ідея, і що людям слід вибачити один одного.

«Я вже в такому віці і маю такий досвід, аби не давати порад Україні, - казав Раджмохан Ганді. - Якщо Всевишній створив цю країну, якою ж була Його мета? Ця країна настільки роздрібнена, але є такою неповторно чудовою… Шукайте відповідь, чи можуть недоліки держави, її непослідовність стати її можливостями. Чи можливо, щоб Україна, яка розділена, яку розриває буквально в різні боки, чи може вона використати ці полярні сторони, аби створити спільні цінності? В Україні є така прекрасна, унікальна суміш: біль та страждання з одного боку, талант і можливості з іншого. Вивчайте свою країну, спостерігайте за нею, будьте зацікавлені. Мені, подорожуючому по світу, зрозуміло: ваша країна дуже важлива для світу сьогодні»