"Хай йому трясця": що насправді означало це слово і до чого тут отруйна рослина

Виявляється, слово трясця пов'язане зі станом людини та навіть з отруйною рослиною. Розповідаємо, звідки взялася ця назва і чому вона збереглася в українській мові до сьогодні.

Трясця – це коли людину буквально трусить

У словнику Бориса Грінченка слово "трясця" має значення лихоманки. У сучасних академічних словниках воно також пояснюється як стан, коли людину морозить, кидає то в жар, то в холод. Окремо зазначено, що "трясцею" називали й малярію – інфекційне захворювання, для якого характерні періодичні напади гарячки та ознобу. Тож первісний образ слова був цілком буквальним: трясця – це хвороба, від якої людину трясе.

Трясцею називали лихоманку / Magnific

Звідки взявся вислів "Хай йому трясця"?

Коли сьогодні кажуть "Хай йому трясця", ми вже не думаємо про конкретну хворобу. Але старе значення вислову легко прочитується: це недобре побажання, пов'язане з лихоманкою. Таке вживання слова зафіксоване ще в українській фольклорній та літературній мові. У словнику Грінченка наведено, зокрема, вислів "Трясця нашим ворогам". А фразеологічний словник української мови фіксує цілу низку конструкцій із цим словом: "Трясця тобі", "Трясця його матері" та інші. Вони використовуються для вираження досади, обурення або недоброго побажання.

Цікаво, що в словнику Грінченка "трясця" має і переносне значення – "нічого, шиш". Тобто слово давно вийшло за межі суто медичного значення й почало жити власним фразеологічним життям.

А ще трясцею називали отруйну рослину

"Трясця" – це також зафіксована народна назва жовтцю їдкого (Ranunculus acris). Автори статті в етнологічному словнику припускають, що назва могла виникнути внаслідок скорочення словосполучення "зілля від трясці". Тобто ймовірно, йшлося про рослину, яку пов'язували з народним лікуванням цієї хвороби.

Жовтець їдкий називали словом трясця / Фото з відкритих джерел

Жовтець їдкий – це невисока рослина з яскраво-жовтими квітками, поширена, зокрема, на луках та вологих місцях. Сучасні ботанічні та санітарні джерела відносять його до отруйних рослин. У старих уявленнях рослина могла мати й лікувальне застосування. Проте треба розуміти, що насправді це не має ніякого відношення до доказової медицини.

У цьому розділі 24 Канал часто розповідає про знайомі нам слова зі старовини, проте їхнє справжнє значення може бути нам невідоме. Наприклад, ми вже писали про те, що означало у давнину слово припинда.