Перша шлюбна ніч була не лише справою молодих: що незвичайного робили українці в давнину
Перша шлюбна ніч українських молодят колись була зовсім не приватною справою. Біля молодих могли залишатися родичі та гості, які чекали завершення ночі й стежили за тим, що відбувається за дверима.
У традиційному українському весіллі перша шлюбна ніч була частиною окремого обряду, який називали "обрядом комори". Молодих часто відводили спати саме до комори. Але навіть там їм не завжди вдавалося залишитися наодинці. За ними могли стежити свашка, дружко та інші учасники весілля.
Що робили дружки під час першої шлюбної ночі
Наприклад, на Слобожанщині свашка прислухалася до молодих, щоб зрозуміти, коли вони закінчили. Після цього вона повідомляла про завершення ночі іншим гостям. У деяких випадках дружко також повідомляв батькам нареченої про те, як пройшла перша ніч.
В інших регіонах учасники весілля вартували ледь не біля шлюбного ложа. Такий звичай описував ще французький інженер і картограф Гійом де Боплан у XVII столітті. Родичі нареченого залишалися біля ліжка, прислухалися до того, що відбувається, і чекали сигналу від молодих. Після цього вони здіймали галас і плескали в долоні.
Що робили у першу шлюбну ніч дружки на весіллі / фото з відкритих джерел
Були й більш жартівливі звичаї. На Луганщині етнографи зафіксували випадок, коли дружко зі свашкою жартома "гріли постіль". Вони імітували близькість, щоб підбадьорити молодих, які соромилися нового статусу чоловіка і дружини.
Після завершення першої ночі весілля не закінчувалося. Гості могли ще випивати та закушувати, а потім розходилися до наступного дня. В окремих місцевостях молодята після першої ночі ще кілька ночей залишалися спати там де і ночували. На Рівненщині, наприклад, зафіксовано традицію, за якою вони мали провести там ще три ночі.
Це неймовірно, але, як бачимо, перша шлюбна ніч у традиційному українському весіллі була справою не лише молодих. За ними могли стежити, прислухатися, чатувати біля дверей і навіть жартома "гріти постіль".
Але було і багато зворушливих та душевних обрядів. Наприклад, традиція читання корони, яке цілком можна влаштувати на сучасному весіллі.