Трамп войовничий, або Сім козирів президента Мексики

Дональд Трамп, схоже, знайшов собі нову, чудову іграшку. Вона називається "виконавчий декрет" (англійською – Executive Order). Це, загалом, є така прерогатива американського президента, яка дозволяє йому приймати будь-які рішення одноосібно, без схвалення їх Конгресом. Щоправда, такі рішення, по-перше, мають чіткі часові обмеження, а по-друге – можуть все ж таки бути скасованими, якщо проти них проголосують дві третини парламентарів. Або ж, сенатори та конгресмени можуть простою більшістю голосів відмовити тому чи іншому президентському проектові в фінансуванні.

Саме таким чином свого часу Конгрес США зупиняв президента Обаму, коли той, наприклад, у 2012 році своїм виконавчим декретом наказав закрити сумнозвісну тюрму для терористів Гуантанамо, що на Кубі. Дві третини конгресменів проголосували проти цього рішення – і в’язниця стоїть ще й досі там же, де і стояла. Цікаво, що серед найактивніших критиків Обами було вельми голосно чути й Дональда Трампа: останній назвав Обаму "імператором".

Як об стіну горохом

Нині же, ставши, в свою чергу, президентом США, Трамп залюбки заходився підписувати оці виконавчі декрети, вирішивши, вочевидь, що вони дають йому повне право робити те, що його ліва нога хоче, не озираючись ні на який Конгрес – тим більш, що республіканці, від імені яких він в‘їхав тріумфатором до Білого дому, становлять зараз більшість в обох палатах парламенту США, тож можна не очікувати, що конгресмени його забалотують двома третинами голосів. Отже, в перші три дні свого президентства він підписав одразу три такі декрети: про вихід Америки з угоди так званого "Транс-Тихоокеанського партнерства", про скасування більшості положень медичної реформи Обами (Obamacare), а в середу, 25 січня, Трамп дав "зелене світло" будівництву муру на мексиканському кордоні – водночас вголос запропонувавши мексиканцям виділити на це будівництво гроші. Також він заявив, що, мовляв, "якщо мексиканці не бажають платити – то їхньому президентові не варто приїздити до Вашингтону".

Енріке Пенья Ньєто

Не варто – то й не варто: мексиканський колега Трампа, Енріке Пенья Ньєто, скасував свій візит, який мав відбутися наступної середи. В свою чергу, новий очільник Білого дому запропонував (поки що лише запропонував!) запровадити 20-відсотковий митний збір на всі товари з Мексики – мовляв, таким чином мексиканці все ж таки змушені будуть самі фінансувати оте будівництво. Трампа можна зрозуміти: може, він і не боїться, що конгресмени зберуть дві третини голосів, аби скасувати його декрет, але вони дуже просто можуть зібрати просту більшість, аби не виділити на це будівництво гроші з бюджету. Тож треба будь-що змусити мексиканців взяти на себе витрати – тим більш, що саме це Трамп обіцяв американським виборцям.

Справа, однак, в тому, що введення подібного митного збору означатиме ніщо інше, як повномасштабну торгівельну війну між США та Мексикою. З усіма неприємними наслідками та підвищенням цін вже для американських споживачів. Тому конгресмени США від тієї ідеї явно не в захваті – до того ж, не лише самі демократи, а й товариші Трампа по партії – республіканці. Наприклад, під час конференції Республіканської партії, яка щойно відбулася в Філадельфії, проти ідеї введення 20%-ї митної націнки та мексиканські товари різко висловився один з республіканських лідерів – сенатор від Південної Кароліни Ліндсей Грехем. В своєму мікроблозі на "Твіттері" він написав: "Безпеці кордонів – так, тарифам – ні. Мексика є третім за розмірами торговельним партнером (Сполучених Штатів – прикм. ред.). Будь-якого тарифу, якого ми можемо підняти, вони можуть підняти теж. Величезний бар‘єр для економічного зростанняBorder security yes, tariffs no. Mexico is 3rd largest trading partner. Any tariff we can levy they can levy. Huge barrier to econ growth /1".

Сім козирних карт

Складається враження, що Дональд Трамп зарано став почувати себе "козирним" (саме так перекладається з німецької мови його родове прізвище, якого взяв собі його дід, коли емігрував з Пфальца до Америки: "Trumpf" – це німецькою мовою є "козир"). Тому що, незважаючи на те, що в разі торговельної війни Мексика, як більш слабка економіка, втратить більш за США, все ж таки в мексиканського уряду теж є декілька козирів, яких воно може викласти у відповідь. Точніше, їх сім:

Дональд Трамп

1. Торгівля. Після Канади і навіть ще перед КНР, Мексика є другим за значенням імпортером американських товарів. Навіть, якщо дефіцит зовнішньої торгівлі США у відношенні до Мексики становить близько 60 мільярдів доларів, щороку Мексика імпортує з Америки товарів та послуг на суму приблизно в 230 мільярдів. Всі ці гроші опиняться під загрозою в разі митної та торгівельної війни.

2. Робочі місця. Водночас можуть бути втрачені й робочі місця американців, пов‘язані з Мексикою – а їх, між іншим, в Америці аж цілих шість мільйонів. В США виготовляються 40 відсотків комплектуючих для мексиканських товарів: вони доправляються до Мексики, а потім повертаються в США у вигляді готових конструкцій.

3. Торгівельне партнерство. Для багатьох американських штатів Мексика є просто-таки незамінним партнером у торгівлі. Для прикордонних штатів – таких, як Техас, Аризона та Каліфорнія – мексиканські споживачі взагалі є найважливішими з усіх інших. Мексика закуповує в США більше свинини, жовтої кукурудзи та фруктози, аніж будь-яка інша країна світу.

4. Видачі. Мексика щільно співпрацює з США в галузі боротьби з організованою злочинністю. За період між 2000 та 2015 роками мексиканські державні установи видали американським колегам більш ніж 900 персон, яких було подано в розшук на території США. Певно, найвідомішим випадком стала видача напередодні інавгурації Трампа наркобарона Хоакіна "Ель Шапо" Гусмана. Зіпсовані стосунки з Мексикою, таким чином, можуть значно погіршити криміногенну ситуацію в США.

5. Видворення. Між обома країнами існує сухопутний кордон протягом майже в 3200 кілометрів. Мексика допомагає американським прикордонникам зупиняти нелегальних мігрантів ще на своїй території. Минулого року таким чином мексиканські прикордонники "розвернули" додому більш ніж 165 тисяч нелегальних мігрантів з країн Центральної Америки.

6. Китай. Уряд КНР протягом років розбудовує свій економічний вплив у Латинській Америці. Мексика підтримує з Китаєм добрі стосунки, тож Китай може просто заповнити собою "порожнину", яка постане внаслідок негараздів між Америкою та Мексикою – в той самий час, як США, за намірами Трампа, навпаки – збільшуватимуть відстань від КНР.

7. Економічна криза. Торгівельні репресії проти Мексики з боку США неминуче викликають в Мексиці кризу (вона таки значно слабша за Америку!). Інвестори можуть відвернутися від цієї країни, робочі місця пропадуть, а мексиканських мігрантів вишлють з США додому. А останнє, що треба Америці – це нестабільна політично та економічно сусідня країна: їх у США взагалі лише дві – Мексика з півдня та Канада з півночі. Але це вже, загалом, не "козир" Ньєто, а "гол у свої ворота" Трампа.

Тож немає нічого дивного в тому, що вже навіть товариші Трампа по Республіканській партії, сенатори та конгресмени, доволі скептично поглядають в його бік. Воювати з мексиканцями за те, аби останні сплатили "трамповий мур" на власному кордоні, вони не бажають, а викладати з федерального бюджету аж 20 мільярдів доларів на цю витівку – як той казав, "жаба душить".

Читайте також: Карикатурист влучно зобразив стосунки Путіна, Трампа та Європи