Не Львів: яке місто на заході України стало останньою столицею УНР
У 1919 році українська влада опинилася в ситуації, коли доводилося буквально боротися за можливість продовжувати державну роботу. У цей період керівництво УНР намагалося не лише втримати владу, а й налагодити роботу державних структур.
Як зазначається в "Енциклопедії історії Української революції", після захоплення Кам'янця-Подільського саме туди перенесли державний центр УНР. Так почалася Кам'янецька доба Директорії УНР, яка тривала з червня до листопада 1919 року.
Як Кам'янець-Подільський став столицею УНР
3 червня 1919 року війська Директорії УНР заволоділи Кам'янцем-Подільським – губернським центром Поділля. Після цього до міста перенесли державний центр УНР, і тут почали працювати вищі органи влади республіки.
Верховним органом влади була Директорія на чолі із Симоном Петлюрою. Виконавчу владу здійснював уряд, до складу якого входили представники Української соціал-демократичної робітничої партії та Української партії соціалістів-революціонерів.
Де розташований Кам'янець-Подільський: дивіться на карті
Кам'янецький період став найдовшим за часом перебування державних та адміністративних органів республіканської влади в одному місці за весь час існування Директорії УНР. Саме тому цей період в історії називають "Кам'янецькою добою".
У цей час уряд УНР намагався відновити роботу державних структур та посилити свій вплив в Україні. Влада працювала над налагодженням адміністративного апарату, оскільки проблема підготовлених кадрів була однією з найбільш складних для УНР.
Також уряд намагався реорганізувати армію, створити чітку структуру командування, запровадити сувору дисципліну, налагодити мобілізацію та постачання. Однак загалом ці заходи не дали очікуваного результату.
У Кам'янецьку добу уряд УНР також працював над національним примиренням. Зокрема, влада вживала заходів проти погромів, реалізовувала закон про єврейську національно-персональну автономію та намагалася покращити українсько-єврейські відносини.
Федір Швець, Андрій Макаренко та Симон Петлюра в Кам'янці / Архівне фото
Водночас українська влада продовжувала боротьбу за міжнародне визнання незалежності України та шукала союзників на міжнародній арені. Після невдалих спроб домогтися визнання від провідних країн Заходу уряд почав активніше розвивати співпрацю з найближчими сусідами – Польщею та Румунією.
Однак політичні суперечності всередині української влади, проблеми з роботою адміністративних структур, армією та міжнародною підтримкою зрештою призвели до поразки національно-визвольної боротьби цього періоду. Кам'янецька доба Директорії завершилася в листопаді 1919 року.