Рейніра Таргарієн існувала насправді: хто став реальним прототипом героїні "Дому дракона"
Боротьба Рейніри Таргарієн за Залізний трон є центральною сюжетною лінією серіалу "Дім дракона" – приквелу "Гри престолів". Хоча дракони з цього всесвіту є вигадкою, історія запеклого протистояння за владу має цілком реальне історичне підґрунтя.
Чимало персонажів "Дому дракона" мають прототипів серед реальних правителів і претендентів на престол, які вели безжальні війни за владу. Про те, хто міг стати прообразом Рейніри Таргарієн, розповідає Mental Floss.
Дивіться також Імператриця Сісі власноруч звела чоловіка з іншою: що насправді сталося
Реальний прототип Рейніри
Найближчим історичним прообразом Рейніри Таргарієн вважають імператрицю Матильду, яка правила у 12 столітті і, як і героїня серіалу, зіткнулася з викликами щодо своїх прав на престол через свою стать.
Матильда народилася 1102 року в родині англійського короля Генріха I та Матильди Шотландської. Вона походила з династії нормандських завойовників Англії й була правнучкою знаменитого Вільгельма Завойовника.
У восьмирічному віці її заручили з майбутнім імператором Священної Римської імперії Генріхом V. Дівчинку відправили до Німеччини, де вона стала королевою римлян, а після смерті чоловіка у 23 роки повернулася до Англії.
Імператриця Матильда / Портрет
Після загибелі її молодшого брата Вільгельма під час катастрофи "Білого корабля" 1120 року Генріх I залишився без сина-спадкоємця. Хоча в Англії ніколи не було правлячої королеви-регентки, її батько проголосив Матильду своєю наступницею й усіх провідних вельмож королівства присягнути їй на вірність.
Подібно до короля Візеріса I Таргарієна, Генріх I вдруге одружився, однак новий шлюб так і не приніс спадкоємця.
Згодом батько видав Матильду заміж вдруге – за 14-річного Жоффруа ле Беля з Анжу. Їхній шлюб був непростим. Матильда навіть намагалася залишити чоловіка, але без успіху. Згодом у них народилося троє дітей.
Боротьба за трон
Після смерті Генріха I у 1135 році його племінник Стефан Блуаський поспішив заявити свої права на англійський престол. Хоча дворяни королівства раніше присягнули підтримувати Матильду, багато з них не хотіли бачити правителькою жінку, до того ж одружену з іноземцем, тому перейшли на бік Стефана.
У відповідь Матильда зібрала своїх прихильників і розпочала боротьбу за спадщину батька. Так почалася громадянська війна, що увійшла в історію під назвою "Анархія" й тривала майже 20 років.
Громадянська війна за престол тривала майже 20 років / Фото GettyImages
Матильду підтримували її дядько – король Шотландії Давид I – та зведений брат Роберт Глостерський, тоді як Стефан заручився підтримкою церкви, більшості англійської знаті та єпископа Вінчестерського.
У 1141 році Матильда здобула важливу перемогу. Стефана взяли в полон й ув'язнили, після чого вона почала готуватися до коронації. Однак запровадження нових податків та її непростий характер швидко налаштували проти неї жителів Лондона.
У результаті обурений натовп змусив Матильду залишити місто ще до коронації. Згодом вона погодилася обміняти полоненого Стефана на свого зведеного брата Роберта Глостерського, якого захопили її супротивники. Після цього Стефан знову повернув собі англійський престол.
Невдовзі війська Стефана взяли в облогу Оксфордський замок, де перебувала Матильда. Вона провела там три місяці, а потім здійснила легендарну втечу. Вночі, під час сильного снігопаду, спустилася з вікна в білому одязі.
Імператриця Матильда здійснила легендарну втечу з Оксфордського замку / Фото GettyImages
За однією з версій, їй навіть вдалося перетнути вкриту кригою Темзу на примітивних ковзанах. Після цього Матильда знайшла прихисток у замку Воллінгфорд і ще кілька років продовжувала боротьбу.
Зрештою, коли її війська були сильно ослаблені, Матильда повернулася до Франції, де після смерті чоловіка керувала Анжу.
Втім, вона не відмовилася від прагнення повернути владу своїй династії. Матильда доклала всіх зусиль, аби забезпечити англійський престол своєму синові Генріху. Зрештою Стефан, виснажений тривалим конфліктом, уклав угоду, за якою саме Генріх мав успадкувати корону після його смерті.
У 1154 році Генріх II став королем Англії. Разом із ним була коронована і його дружина – Елеонора Аквітанська.