Нові штрафи та дистанційна робота: як в Україні змінювали трудовий кодекс

Сайт 24 каналу розповідає, як змінювали трудовий кодекс в Україні у 2020 році та чого чекати у 2021 році.

Читайте також Паперові трудові книжки зникнуть: що буде замість них та які є ризики

Новий трудовий кодекс досі не ухвалили

У 2020 році Рада планувала ухвалити проєкт закону "Про працю" (№2708), але після розгляду у комітеті у березні законопроєкт відкликали, незважаючи на те, що раніше його схвалив уряд.

Сталося так тому, що місія Європейської конфедерації профспілок, яка перебувала в Україні 25-27 лютого 2020 року, заявила про необхідність змін законопроєкту №2708. Профспілки зазначали, що законопроєкт позбавляє працівників правового захисту, а профспілкові комітети спроможності їх захищати.

У документі було прописано чимало змін, а саме:

• скасовувалася необхідність отримання згоди працівника на його переведення на тимчасову або постійну роботу на тому підприємстві, де він працює, або на інше підприємство, в іншу місцевість;
• максимальний випробувальний термін пропонували встановити у розмірі 3 місяці. Наразі – це 1 місяць для робітничих професій, до 3 місяців для фахівців і до 6 місяців – для керівників;
• трудові книжки повинні були перевести в електронний формат;
• розширювався перелік трудових договорів;
• також у договорах працівники мали б змогу вносити індивідуальні пропозиції щодо штрафів та компенсацій за порушення роботодавцем умов договору;
• відпустку за власний рахунок хотіли збільшити з 15 днів до 30 днів;
• заборонялася будь-яка дискримінація у сфері трудових відносин в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, сексуальної орієнтації, походження, віку, стану здоров'я і т. ін. Забороняється будь-яке упереджене ставлення у сфері праці і мобінг (цькування), неоднакова оплата праці за аналогічну роботу.
• з’явилася б можливість встановлення гнучкого графіку для працівників та переведення їх на віддалену роботу;
• встановлювали доплату за роботу у важких, шкідливих та небезпечних умовах праці – щонайменше 4% від зарплати.

Багато дискусій викликали нові правила звільнення працівників. Так, пропонували ввести різні терміни попередження про майбутнє звільнення: для відпрацьованого щонайменше 6 місяців – за 15 днів, рік і понад – за 30 днів, 5 років і понад – 60 днів, понад 10 років – 90 днів. Окрім цього вводилося положення, згідно з яким працівника можна звільнити без його згоди, якщо він хворіє не тільки 120 днів поспіль, а й понад 150 календарних днів протягом року. А також якщо він 10 днів не був на роботі і невідомо де він, а зв'язку з ним немає. Наразі ж потрібно дочекатися, поки працівник вийде на роботу, щоб з’ясувати, що ж сталося.

Профспілки ж критикували документ за те, що він, на їхню думку, призвів би до спрощення процедури звільнення працівників в будь-який момент за бажанням роботодавців.

Втім, жодне з запропонованих положень так і не було прийняте, тому комплексних змін трудовий кодекс знов не зазнав. Але у цьому році були й інші зміни до трудового законодавства.

Компенсація за відмову від поновлення на роботі

У січні набув чинності Закон України №198-IX Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції, яким були внесені зміни до ст. 2-1 та ст. 235 Кодексу законів про працю України.

Так, якщо є підстави для того, аби поновити на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку з тим, що він був пов’язаний з корупційними правопорушеннями, але він відмовляється від поновлення на роботі, то приймається рішення про виплату йому грошової компенсації в розмірі 6-місячного середнього заробітку.

Штраф для роботодавців змінилися

2 лютого 2020 року набрали чинності зміни до трудового кодексу щодо штрафів для роботодавців за порушення трудового законодавства.

Згідно з текстом закону, внесли зміни до статті 265 Кодексу законів про працю щодо зменшення розміру штрафних санкцій за порушення вимог трудового законодавства.

Робота в Києві Кого найчастіше шукають роботодавці та в кого найбільша зарплата

Так, штрафи для роботодавців передбачені за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час, встановлене на підприємстві, і виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. Їхній розмір становитиме десять мінімальних зарплат – наразі це 50 000 гривень.

А от юрособи і фізособи, які використовують найману працю і платять єдиний податок першої-третьої групи, обійдуться попередженням. Але якщо порушення вчинять повторно протягом двох років, то отримають штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної зарплати.

"Карантинні" зміни до трудового кодексу

У квітні набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи. У КЗпП з’явилися нові визначення дистанційної роботи та гнучкого режиму роботи.

Також, з’явився пункт про те, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу, обов’язково зробити це у письмовій формі.

Зміни до 113 статті КЗпП передбачають, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.