"Це як ракова пухлина": що не так з авторським правом в Україні

24 канал поцікавився у творців контенту та юристів, що ж не так з авторським правом в Україні та як це можна виправити. Детальніше – читайте у матеріалі.

Читайте Піратство, колектори та гроші на вітер: що не так із захистом авторських прав в Україні

Що кажуть музиканти

Нещодавно авторська спільнота, концертний, ресторанний, медіа та шоу-бізнес об'єдналися, щоб подолати кризу зі сплати роялті за використання музики. Вони говорять, що в Україні досі не вирішили проблему виплат роялті для авторів, виконавців та інших правовласників.

У 2018 році був ухвалений Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав". Цей документ мав би створити ґрунт для запровадження в Україні міжнародних стандартів захисту інтересів авторів та виконавців.

Так, у грудні 2020 року була розпочата процедура акредитації організацій колективного управління (ОКУ) для збору авторських роялті, але відбувалася вона з суттєвими порушеннями та корупційними складовими. Тому акредитацію так і не завершили, адже авторська спільнота почала активно протестувати.

Як наслідок, у 2021 році залишається заблокованою законна процедура збору та виплати авторських роялті через ОКУ за використання музики. Водночас недобросовісні організації без належних повноважень продовжують збір коштів з користувачів.

Тарас Тополя, лідер гурту "Антитіла" у коментарі 24 каналу розповів, що по суті, є акредитована організація у сфері суміжних прав, яка здійснює, м'яко кажучи, дуже дивно свою діяльність, до якої є маса запитань у всієї сфери. Зокрема, йдеться про непрозорий розподіл коштів, зібраних з користувачів, чотирьохсторонні договори замість прямих, двосторонніх, і тисячі авторів країни, до яких ці зібрані кошти не доходять, або ж доходять лише мізерні суми. Рік тому МЕРТ майже віддало ще дві акредитації тим самим людям, які мали на меті узурпувати повністю сферу колективного управління.

Він додав, що є група людей, які зацікавлені, щоб музиканти не отримували своє роялті, або ж якщо б і отримували, то лише під їхнім пильним контролем, і не більше, ніж дозволено.

На схемах по збору авторських грошей годуються цілі родинні клани і люди, які взагалі не мають ніякого відношення до креативної індустрії. Це як ракова пухлина, яка висмоктує все з організму. Незалежний автор може розраховувати на подачки лише тоді, коли він популярний і може своїм авторитетом захистити цих шахраїв. Або ж якщо він сам у схемі,
– пояснив Тополя.

Валерій Харчишин, лідер гурту "Друга Ріка", у коментарі 24 каналу зазначив, що найбільша проблема з авторськими правами в Україні – це невігластво авторів, що заохочувалися іноді "щедрими видавцями", яких в Україні традиційно вважали єдиним джерелом надходжень будь-яких роялті. А збільшення надходжень від них іноді досягалося через грюкання дверима. Роль організацій колективного управління, на його думку, навпаки знецінена деякими керівниками тих же ОКУ, а через інертність авторів та їхню відсутність у керівному складі було втрачено і довіру.

Він каже, що через те, що автори почали прокидатися, традиційні збирачі та видавництва, метою яких є монопольний контроль усіх сфер роялті, зрозуміли, що не зможуть покласти до кошику авторські надходження з двох сфер, яких не вистачало до завершення створення монополії (традиційно видавцям належать суміжні права і ті вже мають декілька акредитацій в одних руках). Саме тому монополісти почали створювати одна за одною ОКУ, але без критичної маси авторів вони не змогли б отримати авторські акредитації. Тому намагалися кинути авторам кістку, від якої більшість відмовилась, але деякі їхні старі друзі з авторів стали для них ширмою.

Через те, що конкурс з акредитації було проведено з порушеннями, ОКУ не призначено, сферу зборів було заблоковано на 9 місяців. Саме тому ми вирішили розблокувати її завдяки закону 5572, а потім призначити нові конкурси та провести їх у прозорий та законний спосіб,
– наголосив Харчишин.

Катерина Павленко, лідерка гурту "Go_A", зазначила, що глобальна проблема в авторському праві – це неосвіченість авторів і байдуже ставлення до свого надбання. Автори не розуміють вартість і цінність свого таланту та сліпо передають усі свої права видавцям, не розділяючи на авторські та суміжні. Це дало змогу нечесним спекулянтам присвоїти права українських авторів за безцінь, накопичити величезну кількість грошей з цих самих прав, та купувати за ці гроші як чиновників, так і необхідні голоси авторів, що підтримують нечесні організації.

Музиканти в Україні не можуть отримати роялті / Фото Pixabay

Катерина Павленко додала, якщо запитати у більшості авторів: що таке ІРІ (ай пі ай) автора, де його можна отримати і для чого, то майже ніхто не відповість. А саме це всесвітній ідентифікаційний номер автора, який надає можливість бачити його твори по всьому світу та нараховувати йому роялті з інших країн. І тільки так ми можемо отримати роялті за репертуар гурту Go_A з усього світу – за публічне виконання та публічне сповіщення, а не за цифрові продажі.

У всьому світі автори переважно не віддають видавцям все підряд, а особливо такі види авторського права, як на публічне виконання та публічне сповіщення. А якщо хтось з великих мейджорів і зазіхнувся на це, то купує максимум 50% прав, і коштує це дуже і дуже дорого. Тому іноземні автори переважно отримують роялті за публічку від організацій колективного управління напряму, та самостійно керують цими організаціями й контролюють всі процеси,
– пояснила Павленко.

Зверніть увагу: теперішні непрозоро акредитовані організації не можуть присвоїти українському автору в Україні ІРІ, оскільки вони не визнані світовою конфедерацією авторів.

Як можна виправити ситуацію з роялті

Наразі розроблений законопроєкт 5572, який повинен змінити стан справ. Тарас Тополя зазначив, що документ вже отримав підтримку двох комітетів Верховної Ради і проголосований у першому читанні. Також має численну підтримку від авторів країни, яка виражена у відео-зверненні. Окрім цього, документу висловила своє "так" світова спільнота, яка звернулася листами до Кабміну, президента, депутатів. 

Закон перезавантажить лише авторську сферу і не чіпатиме сферу суміжних прав. Хоча з моєї точки зору, там в першу чергу потрібно наводити лад, бо 80% зібраних грошей не доходять до автора,
– додав музикант.

Він зазначив, що в першу чергу потрібно, щоб самі творці, автори, артисти вникли в сферу авторських прав, почали розбиратися, що належить автору, а що – видавцю, що можна передавати лейблам, а що відчужувати в жодному разі не можна. Зрозумівши це, автори самі зможуть вибудувати правильну систему колективного управління, залучивши фахових юристів та менеджерів.

Катерина Павленко / Фото з інстаграму go_a_band

На думку Валерія Харчишина, потрібно розробити новий закон "Про авторське право та суміжні права". Проєктів у ВР вже зареєстровано більше 5, а їхня мета – об'єднати усі сили, напрацювавши єдиний адекватний проєкт.

Цей закон – це тільки перші кроки. Кроки, які хоч трохи вже об'єднали авторів. Взагалі основна задача авторської організації – це не тільки прозоро та зрозуміло збирати, нараховувати і чесно розподіляти роялті, а ще й лобіювання законів для захисту автора. Наприклад, славнозвісний кривий закон про попурі, який досі дозволяє використовувати без дозволу автора його твори, певним чином дуже обурює авторів. Багато чого ще потрібно робити,
– додала Катерина Павленко.

Що кажуть юристи про проблеми з авторськими правами в Україні

Андрій Шульгін, Digital-адвокат, пояснив, що першочергово автори контенту не захищені від недобросовісних продюсерів, які пропонують вкрай невигідні умови для співробітництва (а організацій, які могли б захистити права молодих авторів, немає). Таким чином за безцінь скуповуються об'єкти авторських прав та здійснюється їх подальша реалізація – без прибутку для авторів. Це стосується не тільки музичних творів, а й розробки програмного забезпечення.

На відміну від країн Європи та розвинутих країн світу, законодавством України не передбачається швидкого та прямого механізму блокування онлайн-ресурсів, що надають доступ до піратського контенту. Наприклад, в Німеччині на громадянина може бути покладено штраф за скачування неліцензійного контенту. Сума такого штрафу може сягати 1000 євро. Водночас уряд Німеччини бореться з піратськими вебсайтами шляхом блокування їх доступу на рівні Інтернет-провайдерів. Тобто, роблять так, щоб на території Німеччини ніхто не міг отримати доступ до такого вебсайту.

У судовій сфері захисту прав авторів проблема полягає у доказовості суми порушення. Що є позитивним та негативним. Так, раніше стаття 52 ЗУ "Про авторські та суміжні права" передбачала розміри компенсації. Після внесення змін 2017-2018 років, фіксований розмір компенсації скасовано та визначено, що автор самостійно має доказувати суми завданих збитків. Що не завжди є можливим, адже як і з компенсацією моральної шкоди, суди не задовольняють позови на великі суми грошових компенсацій,
– пояснив Шульгін.

В Україні авторські права майже не захищені / Фото Unsplash

Микола Потоцький, адвокат, радник "Дубинський і Ошарова", додав, що Україна залишається в переліку країн з високим ризиком порушення авторських прав.

Рейтинг проблем виглядає наступним чином: незаконне поширення авторського контенту в мережі Інтернет, використання нелегального програмного забезпечення державними органами, неефективна система збору роялті за використання творів – національні та іноземні автори та правовласники не отримують належну винагороду від використання їхніх творів через непрозору діяльність окремих організацій колективного управління.

І це лише топ-проблем, а загалом сфера авторського права характеризується нецифровізованими процедурами реєстрації прав, застарілим законодавством, що не відповідає сучасним запитам інформаційного суспільства тощо. Свідченням того, що реформа сфери авторського права вимагає негайного впровадження, є п'ять альтернативних законопроєктів, зареєстрованих у Верховній Раді України цьогоріч,
– додав Потоцький.

Він вважає, що невідкладного вирішення потребують питання упорядкування діяльності організацій колективного управління, оскільки саме на них покладається функція з забезпечення сплати роялті авторам – тим, кому ми завдячуємо за створення нового продукту.

Оксана Духовна, адвокатка, партнерка INPRAXI LAW, наводить дані, що у щорічному Спеціальному звіті 301 від 30.04.2021 р. про адекватність та ефективність захисту прав інтелектуальної власності торгових партнерів Офіс торгового представника США включив Україну до списку пріоритетних спостережень. До вказаного списку ввійшли лише 9 країн, які викликають найсерйозніші побоювання цього року щодо недостатнього захисту інтелектуальної власності.

Однією з наймасовіших проблем наразі в Україні та світі є порушення авторського права в мережі Інтернет. Ми живемо в сферу цифрових технологій, діджитал-простір диктує свої правила, порушення прав та їх захист, в т.ч. прав авторів, перемістилося в YouTube, соціальні мережі,
– пояснила Духовна.

В Україні автор має довести, що зазнав збитків / Фото Pixabay

Вона також зазначила, що кількість законопроєктів, які зареєстровані у Раді (з останніх №5552 від 24.05.2021, 5552-1 та 5552-2 від 09.06.2021) та які пропонують нову редакцію та зміни до "Закону про авторське право і суміжні права", говорять самі за себе. Адже чинний Закон України "Про авторське право і суміжні права", ухвалений у новій редакції 11.07.2001 року, не враховує цілу низку правових механізмів охорони авторського права й суміжних прав.

Людмила Куса, адвокат ЮФ GRACERS, наголосила, що все ж динаміка останніх років в Україні у сфері авторського права, хоча і є позитивною, проте швидкість таких змін залишає бажати кращого.

Серед ключових проблемних питань захисту авторських прав Україні слід виділити наступні:

• Фактична відсутність окремого спеціалізованого судового органу з розгляду справ щодо порушення інтелектуальної власності. Наразі в Україні в процесі завершення (і вже досить тривалий час) перебуває створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
• Інертність органів досудового розслідування та складність збору доказової бази для доведення факту порушення права інтелектуальної власності в суді.

В Україні особа вважається винною у вчиненні злочину, пов'язаного з порушенням авторського права і суміжних прав у визначених ч.1 ст. 176 КК України випадках, якщо визначені статтею незаконні дії призвели до завдання матеріальної шкоди у розмірі, що у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2021 році зазначена сума має становити щонайменше 10 200 гривень).

• Організаційно-правові недоліки процедури захисту прав інтелектуальної власності в судовому порядку в приватно-правовому спорі. Суди досить часто підходять до розгляду справ з максимальним формалізмом та вимагають таку кількість доказів для підтвердження факту порушення авторських прав та розміру завданої шкоди, які майже нереально надати.

Сфера авторського права в Україні потребує реформування / Фото Pixabay

Найбільш поширеними є вимоги надати акт фіксації, відеозапис та фіскальний чек на підтвердження неправомірного використання авторських прав з комерційною метою. З відеозапису та акта фіксації має убачатися, де саме здійснювалася фіксація публічного виконання творів. Відеозапис повинен містити чітке та однозначне підтвердження адреси або назви місця, в якому здійснювалася фіксація порушення використання авторського чи суміжного права. Також повинно бути відображено точний час та період фіксації публічного виконання,
– пояснила Куса.

Вона додала, що порушення авторських прав за допомогою мережі Інтернет є найбільш поширеним, однак водночас і протистояти порушенню авторських прав у всесвітній павутині надзвичайно складно, особливо, якщо незаконне розміщення об'єкту, що підлягає захисту авторським правом, розміщений на сайті/платформі, що належить порушникам.

Юристка наголосила, що у подібних випадках правоохоронці переважно просто розводять руками. Однак, навіть якщо справа і доходить до суду, то кількість вироків, починаючи з 2019 року мізерно мала. Натомість кількість порушень, згідно вищенаведених рейтингів зашкалює.