Цифра дня: українські сміттєзвалища займають площу Данії
Наразі сміттєві полігони займають 7 відсотків земель України, що співрозмірно території Данії (без Ґренландії — "24").
Це сміття нікуди подіти, бо воно розпадатиметься сотні років, щорічно українські звалища поповнюються приблизно на 15 мільйонів тонн.
І навіть, якщо негайно почати сортувати та переробляти сміття, тисячі гектарів родючих українських земель стануть придатними не раніше ніж через 300 років.
Загалом, трагедія на Грибовицькому звалищі вкотре нагадала Україні про ці екологічні проблеми, адже таких звалищ по країні декілька тисяч, більшість з них незаконні.
Мільйони тонн відходів просто закопують в землю, а відтак страждає природа : забруднюється вода у водоймах.
Мільйони тонн побутових відходів. Десятки гектарів знищеного ґрунту, де нічого не виросте найближчі сотні років, йдеться про один зі сміттєвих полігонів на Київщині.
Єдине, що його відрізняє від сумнозвісного Грибовицького звалища — тут не дають шкідливим відходам потрапляти у ґрунтові води.
Таких захоронень в Україні близько 6-ти тисяч. Вони цілком законні. Нелегальних же за різними підрахунками до 30 тисяч.
Проблема в законодавстві. Українські закони не зобов'язують переробляти сміття. Передбачений лише один спосіб утилізації — це захоронення.
Ринок переробки відходів, який у Європі став дуже прибутковим, а в Україні він просто відсутній.
Для того, щоб наше сміття переробляли, потрібні гроші. Наприклад, поляки платять приблизно 100 євро на рік. У нас лише 20-30 гривень.
Через нещодавню трагедію на Львівщині, прем'єр наполягає на терміновій перевірці полігонів. Та це проблеми не вирішить, запевняє керівник всеукраїнської еклогічної ліги Тетяна Тимочко.
Читайте також: Гройсман назвав, хто відповідатиме за ліквідацію наслідків Грибовицької трагедії
Для того, щоб сміття все ж почали переробляти, необхідні зміни до законодавства. Відповідний законопроект вже зареєстрований в Раді. Він зобов'яже виробників переробляти відходи власної продукції, а ті хто цього не робитиме підпадуть під величезні екологічні податки.
Але самим компаніям не вигідно брати на переробку сміття, яке залишається після виробництва. Вони і є головними противниками створення сміттєпереробних заводів.
Інша перепона — це самі українці, адже є побоювання, що багато громадян не захочуть платити додатково 50 гривень на місяць на переробку відходів, тому й планують ці гроші включити у вартість самих продуктів. Наприклад, пляшка води коштуватиме на 12 копійок дорожче.