Цікавляться найуспішнішими: кого з українських ІТ-компанії "підтискають" контролери

ІТ-індустрія в Україні – беззаперечно успішна галузь економіки. Наші земляки завойовують міжнародні ринки, досягають неймовірних показників капіталізації та отримують найвищі світові нагороди на знак визнання прогресивності своїх ІТ-продуктів та рішень.

До IT-компаній в Україні із найсильнішими брендами, за даними рейтингу Djinni, у 2021 році, зокрема, увійшли Grammarly (створює онлайн сервіс для написання текстів англійською) та SoftServe (розробляє програмне забезпечення). Остання, наприклад, у жовтні завоювала срібло Globee 6th Annual 2021 Business Excellence Awards за технологічні рішення, розроблені компанією для застосування в час пандемії. А Grammarly днями завершила черговий раунд залучення інвестицій, отримавши 200 мільйонів доларів та збільшивши таким чином оцінку свого бізнесу у шість разів – до позначки 13 мільярдів доларів.

Ще одна глобальна компанія з українським корінням – MGID (рекламна платформа, що працює з клієнтами у 200 країнах світу), минулого року отримала премію Bronze Stevie Award на 7-ій щорічній церемонії Asia-Pacific Stevie Awards "за розвиток новітніх технологій".

Усі ці компанії, окрім міжнародних досягнень, високих темпів розвитку, створення освітніх проєктів для українських ІТ-спеціалістів та працевлаштування тисяч вітчизняних фахівців об'єднує й прискіплива увага збоку наших силовиків.

Про тиск на IT-індустрію в Україні особливо голосно як раз заговорили напередодні впровадження нових правил оподаткування та ухвалення відповідних законопроєктів №5367, №5600.

Щоб пересвідчитись у наявності непідробного інтересу збоку силовиків та податківців до флагманів вітчизняної ІТ-галузі, достатньо зануритися в Реєстр судових рішень.

MGID, наприклад, минулого року пережила облаву з обшуками, внаслідок яких компанія зазнала збитків на суму у понад 1 мільйон доларів. Та справу очікувано закрили, через "відсутність події кримінального правопорушення".

До Grammarly свої претензії висували податківці за буцімто "порушення порядку ведення обліку" і стверджували нібито компанія "завищила від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 6 557 006 гривень". Через те, що компанія не погоджувалася з претензією та відстоювала свою правоту в судах, термін притягнення її до відповідальності сплив. Суд вирішив закрити справу, але також констатував, "неможливість встановити наявність складу адміністративного правопорушення" в діях керівника Grammarly.

До SoftServe податківці теж мали претензії. Мізерні за своїм розміром, проте навіть за 3 928,09 гривні необґрунтованого штрафу компанія пішла до суду і виграла його. "Охолодити" безпідставний інтерес до ІТ-бізнесу збоку чиновники обіцяють саме за допомогою згаданих вище "податкових" законопроєктів.

"…Ми хочемо створити умови, за яких бізнес працюватиме комфортно. Я є палким прихильником законопроєкту 5600. Коли ми бачимо, що є певні несправедливості на ринках, ми маємо на це реагувати", – сказав на Щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації міністр фінансів Сергій Марченко.

У проєкті ж №5367 міститься багато новацій саме для ІТ-бізнесу. Вони серед іншого, передбачають викорінення практики роботи компаній на підставі договорів з фізичними особами підприємцями (співробітниками). Для цього пропонують нові види трудових договорів і головне – спецрежими оподаткування з меншими ставками податків. Але такий буде розповсюджуватися лише на резидентів "Дія. City".

У цьому, власне, ризик не зменшення, а навіть посилення тиску на ІТ-компанії вбачає директор IT Ukraine Костянтин Васюк. За його словами, усі ті, хто не стане резидентом "Дія.City" від можливого тиску мають бути захищені на законодавчому рівні. Але поки проєкти "податкових" законів таких запобіжників не містять.