У страсний четвер в Україні традиційно печуть паски

За процес приготування відповідальний Ієродиякон Пімен. Вміння перейняв від своєї бабусі. Усе починає з молитва - без неї, каже отець, готувати, тим більше пекти паски, не годиться.

Спершу отець Пімен готує так звану опару, або розчинну - на дріжджах борошні й молоці, а потім додає до неї жовтки, збиті з цукром, теплим молоком і розтопленим вершковим маслом. Вимішане тісто відставляє і накриває освяченою вербою. Так колись робила його бабуся.

“Завжди, коли доходило діло до випікання паски, вона старалася, щоби вдома нікого не було, організувати так, щоби батьки мої пішли на закупи або були на роботі, вона тоді починала розчиняти тісто, щоб була тишина”, -каже келар Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря Ієродиякон Пімен.

Кожна паска - це окрема творчість кожного кулінара. Її намагаються зробити якомога смачнішою, аби споживання тішило тіло, як тішить душу Воскреслий Христос. Це своєрідне доповнення до свята, без якого Великодня тепер не уявляють. Але не найголовніше.

“Суть торжества навіть не в тому, що ми поїли ті пасочки і ті випічки, які з любов’ю, старанно готуються... Основна родзинка цього свята - це те, що Христос Воскрес і це Воскресіння Христове надало сенс взагалі всім цим святкуванням і всьому нашому життю”, - каже декан монастирів Волинської єпархії Ієромонах Константин.

Зазвичай куховарити і тим більше, пекти паски - справа жіноча. Проте чернече життя вимагає вміти все.

“Вони самі перуть, самі готують. самі прибирають, інколи це дивує жінок: невже чоловік може це робити, коли вдома чоловіка нічого не допросишся. А дивлячись на монахів, які з цим добре справляються, я думаю, що це добрий приклад буде чоловікам, які живуть в миру, що треба жінкам допомагати”, - каже архиєпископ Луцький і Волинський УПЦ КП Михаїл.

За кілька годин келар дістає з печі духмяні булки. Тепер вони стануть окрасою і головною стравою великоднього столу. Паску, як і всі великодні страви, не можна куштувати аж до свята, бо триває суворий піст.