У Варшаві віце-прем'єри Польщі та України обговорили майбутні стосунки між країнами

Зрозуміло, що головною темою став закон про "криміналізацію бандеризму". На думку української сторони, він порушує права українців у Польщі. У свою чергу поляки наполягають аби Україна дозволила відновити ексгумацію польських могил. Заборону наклали у відповідь на руйнування українських пам'яток у Польщі.

Читайте також: "Антибандерівський закон" може бути змінений, – прем'єр-міністр Польщі

Тим часом, Конституційний суд Польщі вже взявся за скандальний закон. Там пообіцяли врахувати зауваження української сторони, адже зауваження до нього має навіть президент Анджей Дуда.

Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для україно-польських стосунків питань: загрози нового Закону, права українців у Польщі, відновлення зруйнованих пам'яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві,
– зазначив Павло Розенко.

Розенко запросив Глінського для продовження розмови у Київ. А українців запевнив, що Україна відстоюватиме їхні права не залежно від місця проживання.

Що таке "антибандерівський" закон? Це закон про створення у Польщі Інституту національної пам'яті. Закон передбачає кримінальну відповідальність кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів". Порушникам у Польщі загрожуватиме штраф, або тюремне ув'язнення до трьох років. Скандальний закон у Польщі 6 лютого підписав президент країни Анджей Дуда. "Антибандерівський" закон окрім ув'язнення до 3 років за пропаганду діяльності ОУН-УПА, передбачає ще штрафи і позбавлення волі за публічні заяви про причетність Польщі до Голокосту.