Оборонний колапс: чому виникла криза у закупівлях та чим це загрожує Україні

Верховна Рада України ухвалила знаковий Закон "Про оборонні закупівлі" ще 17 липня 2020 року. Цей закон повинен був забезпечити відкритість закупівель та загалом підвищити прозорість всього процесу. Але з 1 січня 2021 року набули чинності лише окремі положення закону, бо у профільних міністерствах не підготували підзаконні акти, які мали б деталізувати основний документ. Експерти кажуть, що все це значно ускладнить процедуру купівлі й ремонту зброї та техніки для армії та силовиків, що вкрай небезпечно, враховуючи ситуацію на сході країни.

Читайте також Як працюватиме новий закон про військкомати: чи виловлюватимуть призовників на вулиці

Що повинна змінити реформа оборонних закупівель

Закупівля оборонної продукції – одна з важливих, але вкрай непублічних сфер. Адже основна інформація про те, що купується для армії – засекречена, тому з’являється досить широке поле для корупції. Мова йде про закупівлі техніки, форми, озброєння, автомобілів тощо.

Загалом, закон про оборонні закупівлі передбачав замовлення всього необхідного для армії на відкритих електронних аукціонах. Таким чином виробники озброєнь могли б конкурувати між собою в усіх випадках, де це можливо.

Реформа оборонних закупівель під загрозою зриву / Фото Міноборони України

Цей закон також повинен був розсекретити більшість інформації про оборонні закупівлі, засекреченими залишились би лише тактично важливі дані про зброю, техніку і т.д. Так, у відкритому доступі опинилося б близько 70% всієї інформації про оборонні закупівлі.

Світлана Мусіяка, експертка з вироблення політик НАКО, зазначила, що оборонні закупівлі мають проходити на підставі обґрунтованих планів і прогнозів, вони мають задовольняти реальні потреби армії, а придбані товари повинні відповідати найвищим стандартам якості та мати зважену ціну.

Підвищення прозорості та чесна конкуренція допоможуть українським підприємствам ОПК отримати ширше представництво на міжнародних ринках. Реформа оборонних закупівель також є важливою частиною міжнародних зобов'язань України та істотно наблизить нас до стандартів НАТО,
– пояснила Мусіяка.

Але реформа поки що нікуди не рухається. Артур Переверзєв, колишній радник Міністра оборони України, співавтор закону "Про оборонні закупівлі", зазначив, що зараз закупівлі відбуваються за старою процедурою і це пов’язано з перехідним періодом, встановленим у законі. Втім, якщо до 31 березня 2021 року не буде ухвалено ДОЗ (державне оборонне замовлення), то це вже не буде пов’язане з законом, а з ефективністю управління в секторі оборони й безпеки.

Окрім цього, не можуть повноцінно розпочатися процедури, які не пов’язані із процесом формування ДОЗ, але вже залежать від повноти дії Закону - відкриті процедури, як у ЗУ "Про оборонні закупівлі", так і згідно з законом "Про публічні закупівлі", тому що правова невизначеність та відсутність справедливої системи покарання та судочинства, утримує чиновників від початку навіть відкритих закупівель,
– каже Переверзєв.

Він додає, що зараз депутати не можуть вплинути на ситуацію іншими законами чи актами, що лежать у площині відповідальності ВР. Вони можуть або суттєво посилити функцію парламентського нагляду та сформувати робочу групу та проводи заходи парламентського контролю системно, або провести повноцінні парламентські слухання, щоб показати суспільству, що ж відбувається, чому провалюється така важлива реформа і хто в цьому винен.

Також цікаво П'ятірка найтоповіших ударних безпілотників України – Техніка війни

Чому реформа не діє

Як ми вже писали, для того, аби реформа повноцінно розпочалася, потрібно розробити та ухвалити низку підзаконних актів. Але поки що ні у міністерствах, ні у Верховній раді цим займатися не поспішають.

Необхідні підзаконні акти все ще не розробили / Фото Міноборони України

Світлана Мусіяка, каже, що важко назвати одну конкретну причину, по якій не були виконані положення закону, доручення Кабінету Міністрів та Президента України по розробці необхідних документів. Здавалось би, закон ухвалений ще в липні та 5 місяців на підготовку нормативних актів мало б бути достатньо.

Створене в той таки час Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості змінило розподіл повноважень у сфері оборонної промисловості, але не показало належної ефективності. Мінстратегпром разом із Міністерством оборони та у співпраці з іншими стейкхолдерами мали б розробити якісні проєкти більш ніж 30 взаємопов'язаних актів та забезпечити їх супровід аж до прийняття,
– говорить експертка.

Вона додала, що повний пакет так і не був вчасно підготовлений, а нечисленні надані проєкти отримали серйозні зауваження від зацікавлених міністерств, Національного агентства з питань запобігання корупції та експертного середовища. Недоліки цих проєктів є істотними, наприклад, повернення до старих механізмів роботи чи невідповідність положенням закону.

"Необхідно якнайшвидше повернутися до розробки адекватних положень - залучивши зацікавлені органи влади, експертне середовище, громадськість та інших стейкхолдерів. Саме до цього спонукає відкрита заява провідних громадських організацій", – зазначила Мусіяка.

Дійсно, нещодавно низка громадських організацій написала відкритого листа до Кабміну, Офісу президента та Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. У листі говориться про те, що провал реформи оборонних закупівель загрожує руху Україні до НАТО. Але це не єдина проблема.

Які є ризики

Провал реформи оборонних закупівель може призвести до того, що українська армія просто не буде отримувати належного забезпечення. Окрім цього, силовики не зможуть формувати оборонне замовлення й на наступні роки, поки у законодавстві відбувається безлад.

Гліб Канєвський, голова StateWatch, каже, що ще один важливий ризик для України – репутаційний. Адже партнери з країн НАТО підтримали реформу оборонних закупівель в Україні. Президент та парламент забезпечили голосування за закон про оборонні закупівлі. Але сьогодні, міжнародні партнери спостерігають, як уряд не здатен на практиці імплементувати закон, попри волю правлячої партії.

Українська армія може залишитися без належного забезпечення / Фото Міноборони України

Другий ризик – юридичний. Стара процедура державного оборонного замовлення втратила чинність. Нові процедури оборонних закупівель ще не розроблені та затверджені урядом. Відтак Міноборони в патовій ситуації. Якщо зараз не заплатять кошти за нову техніку – отримають звинувачення в держзраді від правоохоронних органів. А заплатять – отримають звинувачення в перевищенні повноважень. У будь-якому випадку крайньою буде армія, яка не вчасно отримає військову техніку та зброю,
– пояснив Канєвський.

Тому криза в системі оборонних закупівель загрожує не лише українській армії, яка недоотримає необхідного обладнання, а й репутації всієї країни, яка не може рухатися за тим курсом до НАТО, який закріплений у Конституції.