Уряд декларує збільшення видобутку вугілля, шахтарі продовжують гинути

Причини аварії з’ясовує комісія Держгірпромнагляду. Роботи - на місяці уперед.

Згідно з даними Незалежної профспілки гірників, минулоріч тільки на державних копальнях травми отримали фактично 3 тисячі гірників, майже 90 з них виявилися смертельними. Загалом - більше 160 загиблих.

“Зупинки робіт, де відбуваються порушення, відбуваються щоденно, аварії відбуваються щоденно”, - каже голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

З початку цього року вже травмувалося більше 20 гірників. Щотижня у Держгірпромнагляді звітують про призупинку робіт на 3-4 шахтах. У відомстві кажуть, вони лише контролюють виконання заходів безпеки.

“71% людей гинуть через організаційні фактори, 22% гинуть через те, що обладнання недосконале, і 8% - через психофізіологічні фактори”, - констатує голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва.

“Я сам собі давав наказ - треба покласти край рукотворним катастрофам. Вугілля для нас стратегічне питання, але не за будь-яку ціну”, - заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Про вугілля, яке не варте людських життів, Микола Азаров говорив улітку минулого року після аварії на шахті “Суходільська-Східна”. Тоді зі зміни не повернулися 26 гірників.

Та взимку 2012-го для України вкотре подорожчав російський газ, альтернатива - вітчизняне вугілля. Спалюючи його, уряд хоче зекономити 6 мільярдів кубометрів блакитного палива.

“Перехід на наше вугілля вже стає для нас більш економічно вигідним. Ми і далі будемо планувати перехід на наші традиційні джерела палива”, - сказав Азаров.

“Вугілля - це 60% у структурі палива, що тепер використовує Дарницька ТЕЦ. Саме цю столичну станцію в уряді називають прикладом зменшення використання газу. Якщо цим шляхом підуть інші ТЕЦ, держава економитиме 2,5 мільярди доларів щороку”, - каже журналіст Ярослав Кречко.

Минулоріч приріст видобутку вугілля склав 8%, кажуть у Міненерго. У 2012-му до понад 80 мільйонів тонн вугілля уряд обіцяє додати ще 2.

Про модернізацію шахт - жодного слова. Більшість не оновлювалися понад 20 років.

“Щоб була тонна, повинні бути безпечні умови праці, а щоб були безпечні умови праці, для цього потрібно вкладати кошти. Кошти вкладаються стороною, яка є власником. Тому, на сьогодні держава дуже довго говорить про те, що ми там впровадимо якусь концесію, знайдемо ефективного менеджера і так далі, але вона залишається власником”, - каже голова Конфедерації вільних профспілок Луганської області Микола Козюберда.

Нині, переконують у вільних профспілках, більше половини обладнання на шахтах знаходиться в аварійному стані. Додаткову небезпеку створює нехтування правилами безпеки заради обсягів видобутку.

“Під ось цим тиском - якомога більше тонн видобувати - передбачається, що якщо раніше, вибух виводився з крила шахти або горизонту повністю, то зараз достатньо на тисячу метрів, а люди при вибухах гинуть більше, ніж на тисячі метрів. Якщо раніше правила писалися кров'ю, то тепер навпаки - правила дозволяють вбивати”, - сказав голова НПГУ шахти ім. Баракова Дмитро Калітвінцев.

За словами Калітвінцева, нерідко шахтарі змушені працювати у наднебезпечних умовах. Від цього, мовляв, виграють усі - гірник, який ризикує життям, отримує більшу заробітну плату, власник - додатковий видобуток. Подібна ситуація і з нелегальними копанками, яких на Донбасі сотні.

“Гонитва за величезним видобутком вугілля - вона постійно переважає над елементарною безпекою, і людське життя сьогодні коштує дешевше, ніж тонни вугілля”, - каже Костянтин Ільченко з профспілки "Солідарність".

“Дуже багато випадків, коли гинуть люди, стоять хрести, ніхто ці тіла там не дістає, а якщо навіть дістають, то органи міліції, медики констатують смерть від самозахворювання або просто серцевий напад”, - розповідає голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець.

Україна стабільно знаходиться у трійці світових лідерів за кількістю травм і смертей на шахтах. В середньому, кожен мільйон тонн видобутого українського вугілля, згідно з офіційною статистикою, забирає в середньому два людських життя. Наприклад, у сусідній Росії цей показник майже удвічі менший.