Кримінальне минуле та поїздки до Кремля: біографія Рабіновича, якого підозрюють в держзраді

Вадим Рабінович відомий не тільки своїми проросійськими поглядами, але й кримінальним минулим. Що відомо про екснардепа, якого підозрюють в державній зраді – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Важливо Екснардепу від ОПЗЖ Рабіновичу повідомили про підозру у держзраді

Відрахування та ув'язнення за розкрадання: Рабінович до політичної діяльності

Вадим Рабінович народився 4 серпня 1953 року в Харкові в родині військового та дільничої лікарки. У 1970 році закінчив місцеву середню школу та вступив у Харківський автодорожній інститут, з якого його відрахували на 4 курсі.

Після відрахування з інституту Рабінович 2 роки відслужив в армії у військах протиповітряної оборони поблизу Харкова.

По поверненню з військової служби у 1975 році Вадим Рабінович працював на посаді майстра ремонтно-будівельного управління Харківського міськвиконкому.

У 1983 році його ув'язнили через крадіжку в особливо великих розмірах. Під час слідства він неодноразово вдавав з себе психічнохворого, але в підсумку провів 9 років за ґратами, хоча суд відправив його туди на 14 років. Подейкують, що під час ув'язнення його завербували співробітники КДБ.

У 1991 році Рабінович вийшов з в'язниці, а через 3 роки заснував компанію Media International Group і з 1997 по 2009 рік обіймав посаду президента Видавничого дому CN-Столичні Новини. Крім того, у 1995 році Рабінович разом із Олександром Роднянським та Борисом Фуксманом заснував телеканал "1+1". Цікаво, що про це стверджує сам Рабінович, а представники телеканалу кажуть, що це не так і серед засновників каналу його не було.

З 1997 року Рабінович є головою Всеукраїнського єврейського конгресу, а в 1999 році отримав громадянство Ізраїлю. За це йому на 5 років заборонили в'їзд до України, але згодом СБУ скасувала це обмеження. Водночас в Єрусалимі на честь екснардепа назвали площу після того, як він подарував громаді міста 45-кілограмову мінору з чистого золота.

На початку 2000-х Рабіновича навіть звинувачували у причетності до продажу зброї афганським терористам "Талібану". Однак Рабінович відкидав усі звинувачення та навіть подавав у суд на німецьку пресу через публікації на цю тему.

Протягом наступних років медіаактиви Рабіновича суттєво зросли і під його контролем опинилася низка видань. Цікаво, що зі ЗМІ Рабіновича пов'язаний скандал із розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. У листопаді 2007 року на сайті його холдингу MiGnews.com опублікували інформацію про те, що нібито під час відкриття у Запоріжжі пам'ятника жертвам Голодомору лідер Конгресу українських націоналістів у Запорізькій області Василь Тимчина закликав вбивати росіян та євреїв. Однак згодом з'ясувалося, що Тимчини на цьому заході навіть не було.

У прагненні стати медіамагнатом Рабінович купив газету "Новое русское время" – найстарішу американську щоденну газету, яку видавали для емігрантів в США. Цікаво, що саме Рабінович і став причиною того, що газета через деякий час припинила існування. А все тому, що він шкодував грошей на видання.

Також видання Рабіновича були втягнуті в серію судових процесів проти Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (МАУП) та її видань. Всі вони закінчилися на користь МАУП, а причиною судових процесів стала неправдива інформація, яку публікували видання групи Рабіновича.

Кандидат у президенти та народний депутат України

У 2014 році Вадим Рабінович балотувався на виборах президента як самовисуванець. На голосуванні він отримав 2,25%.

Підтримка Рабіновича на виборах 2014 року 

Пізніше на парламентських виборах отримав мандат народного депутата від партії "Опозиційний блок", бувши №4 у списку партії. У парламенті став секретарем та головою підкомітету з питань прав людини комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

У 2015 році він заявляв про наміри балотуватися на посаду мера Одеси, але так і не зареєстрував свою кандидатуру. Через рік вийшов з партії "Опозиційний блок" і тоді ж разом з Євгеном Мураєвим заснував партію "За життя".

У 2018 році Рабінович підписав з Юрієм Бойком угоду, у результаті якої створена сумнозвісна заборонена зараз ОПЗЖ.

У 2019 році відмовився балотуватися на пост президента, але на парламентських виборах знову отримав мандат депутата як №2 від партії ОПЗЖ і разом з Бойком став співголовою фракції в парламенті.

За час депутатської діяльності відзначився проросійськими заявами, ба більше у 2020 році разом з Медведчуком їздив у Москву на зустріч з представниками Кремля. Через рік Рабінович уже сам їздив у Москву без кума Путіна. Тоді ж він на Красній площі дав інтерв'ю пропагандистці Скабєєвій і розповідав їй, що "сумував за Москвою" та "їздив шукати мир".

Я дуже скучив за Москвою, дуже люблю це місто. Що стосується моїх відвідин Дмитра Козака, то думаю, що це природно. Тому що пошук миру – це наші обов'язки,
– заявив Рабінович в інтерв'ю пропагандистці.

У 2021 році з трибуни Верховної Ради Рабінович влаштував істерику після санкції РНБО щодо каналів Медведчука. Його виступ, на завершенні якого депутат співав радянську пісню про Другу світову війну "Вставай страна огромная" навіть став мемом у мережі.

Істеричний виступ Рабіновича у Раді: дивіться відео

У тому ж році Рабінович відзначився скандальним дописом про те, якими мовами розмовляють українці, опублікувавши карту нашої держави без АР Крим. За це проти екснардепа відкрили кримінальну справу, але результату як такого не було.

Скандальний пост Рабіновича / Фото з мережі

Після повномасштабного вторгнення ОПЗЖ стала забороненою в Україні партією, а в листопаді минулого року Верховна Рада достроково припинила повноваження нардепа, який ще до повномасштабного вторгнення виїхав до Ізраїлю. Бувши за кордоном, він писав у соцмережах дописи зі звинуваченнями України в ескалації.

26 липня 2023 року Офіс генпрокурора оголосив про підозру Вадиму Рабіновичу за звинуваченнями у державній зраді. Зараз українська сторона просить Ізраїль сприяти в затриманні екснардепа.

Цікаво, що у великій політиці Рабінович закріпив за собою образ адепта "руского міра", але у 00-х ситуація була іншою. Наприклад, на парламентських виборах 2002 року екснардеп підтримував блок "Райдуга", який ЦВК знімала з реєстрації на вибори. Ця політсила підтримувала ЛГБТ-спільноту, що було дивним для тогочасної України. Також партія виступала за легалізацію легких наркотиків. Через трохи більше, ніж 10 років, Рабінович почав проявляти себе вже як повний прихильник російських "скрєп".

Інші кримінальні провадження проти Рабіновича

Крім державної зради, Рабінович є фігурантом низки інших проваджень, наприклад:

• Екснардеп не задекларував земельну ділянку дружини та корпоративні права телеканалу NewsNetwork на 600 тисяч гривень;
• Також у деклараціях він не вказав будинок та кредит в ізраїльському банку;
• Свої фірми він переоформив на дружину Ірину Рабінович;
• Через владні зловживання Рабіновича також підозрюють в незаконному збагаченні;
• Крім того, ще одне провадження стосується його президентської кампанії у 2014 році, адже на неї він витратив суму, більшу за його офіційний дохід. На кампанію кандидат в президенти витратив 2,9 мільйона гривень при тому, що його офіційний дохід у 2013 році становив 1 мільйон гривень.

Цікаво, що відповідно до декларації за 2020 рік, Рабінович не володів жодною нерухомістю. Водночас на сина Якова та дружину Ірину оформлені 3 житлові будинки та 3 земельні ділянки в Києві та області та квартира в столиці.

З цінного майна у своїй декларації екснардеп вказував 2 ордени – один від УПЦ МП, а інший – від УПЦ КП, 2 витвори мистецтва та наручний годинник. Також депутат до виїзду за кордон їздив на авто Lexus 2011 року випуску.