300 депутатів у Раді: європейський сценарій чи марна справа

Сайт 24 каналу розпитав експертів про те, чи потрібно зменшувати кількість нардепів в Україні та чи варто очікувати таких змін найближчим часом.

Читайте також Комітет Ради рекомендує скоротити кількість нардепів до 300: деталі

Чому знову заговорили про зменшення кількості нардепів

Нагадаємо, що питання про скорочення кількості народних обранців увійшло до всеукраїнського опитування, яке ініціював президент Зеленський на місцевих виборах у 2020 році. У "Слузі народу" згодом заявили, що ініціативу підтримали близько 90% опитуваних.

Політологи зазначають, що ідея про скорочення нардепів з’являється у політичному житті країні ще з 2000-х років. Але це не більше, ніж популістична ініціатива, яка не матиме хороших наслідків.

Юрій Мацієвський, професор кафедри політології та національної безпеки Національного університету "Острозька академія", керівник Центру політичних досліджень НаУОА, говорить, що зменшення кількості депутатського складу парламенту сьогодні – це популістська ініціатива Офісу президента, яка, однак, не зупинить падіння рейтингу Володимира Зеленського. Якщо таке рішення ухвалять, то це потягне за собою зміни до Конституції та зміну до Закону про вибори народних депутатів.

Чергова зміна законів не призведе до покращення якості управління державою. У випадку проведення наступних парламентських виборів зі зміненими правилами, "ціна" депутатського мандату зросте, але в умовах домінування популізму і технологій над програмною політикою партій – це не гарантує якісного оновлення парламенту,
– зазначив Мацієвський.

Назар Заболотний, аналітик Центру спільних дій, каже, що активність монобільшості, щодо цього питання виглядає не більше ніж популізмом на тлі нездатності швидко розпочати вакцинацію від COVID-19, протестів ФОПів та споживачів природнього газу.

Щобільше, ця технологія не є новою. Тему скорочення кількості депутатів свого часу використовував Леонід Кучма. Який проводив референдум заради підняття рівня своєї підтримки. На подібний крок нещодавно пішла влада Італії,
– наводить приклади експерт.

Дмитро Черетун, парламентський аналітик руху ЧЕСНО, говорить, що прихильники скорочення кількості нардепів, зокрема, стверджують, що один парламентарій повинен представляти 100 тисяч осіб. Згідно з даними торішнього так званого "електронного перепису", в Україні проживає 37 мільйонів осіб, тож, переконують прихильники скорочення, депутатів у Раді має бути 300.

Чисельність населення може бути чинником визначення кількості депутатів, але не єдиним. Також, дані "електронного перепису" навряд варто вважати остаточними, аби говорити про чисельність населення України. Найкращим у цьому випадку було б дочекатися результатів реального перепису населення,
– каже Черетун.

Чи потрібно скорочувати кількість депутатів в Україні

Назар Заболотний, додає, що попри популярність ідеї скорочення кількості депутатів у суспільстві, на ділі вона не має жодного практичного сенсу. Зменшення кількості депутатів призведе до того, що буде потрібно більше помічників та іншого персоналу на одного народного обранця, адже обсяг парламентської роботи залишиться приблизно незмінним. Тому навіть економія бюджетних коштів буде мізерною.

Також варто розуміти, що не існує жодної формули розрахунку кількості депутатів у залежності до населення. Наприклад, у Німеччині взагалі немає сталої чисельності народних обранців. Їхня кількість змінюється від скликання до скликання,
– каже Заболотний.

Богдан Петренко, політолог, зауважив, що завдання депутатів – це не лише приймати закони, але й представляти інтереси електорату. Відповідно, зменшення числа депутатів – це збільшення кількості виборців на одного обранця, а тому і віддаленості депутата від виборця. Звичайно, один з плюсів – це нібито зниження видаткової частини бюджету. Але, в розмірах державного бюджету зменшення видатків на 150 депутатів – разом з їхніми помічниками не дасть відчутної економії.

Інша проблема – це те, що в результаті такої реформи знизиться число депутатів, які дійсно працюють у парламенті. Тобто, тих, які здатні робити депутатську роботу – виступати, писати законопроєкти, відстоювати інтереси у комітетах та на засіданнях Верховної Ради. Зниження загальної кількості відіб’ється насамперед на "робочих конячках", а не бізнесменах, які йдуть у владу виключно відстоювати свої інтереси,
– говорить Петренко.

Віктор Таран, політичний експерт, засновник Центру "Ейдос", говорить, що скорочення кількості депутатів лише погіршить ситуацію, адже чим менше депутатів, тим менше демократії.

Чим менше депутатів у парламенті, тим легше владі та олігархам із ними домовлятись, а отже буде рости політична корупція та падатиме ефективність ухвалених законів. Ще один "міф", що скорочення кількості депутатів підвищить якість парламенту. Це чергова маніпуляція оскільки немає прямої кореляції між кількістю депутатів та якістю роботи парламенту,
– говорить Таран.

Він додав, що одним із найефективніших вважаються парламенти другого і третього скликань, чисельність яких складалось з 450 депутатів, а нинішній парламент, де трохи більше ніж 400 депутатів, є одним із найменш ефективних та неякісних за всю історію українського парламентаризму.

Читайте також Підступний 2020 рік: як змінювалися рейтинги Зеленського

Чи проголосують депутати за такі зміни

Назар Заболотний каже, що швидше за все відсутня й підтримка такої ідеї у стінах парламенту. Чим ближче до закінчення скликання, тим більше депутати думають про переобрання. Звичайно ж, простіше переобратись, коли більше місць у Раді й менша конкуренція. Тому з високою імовірністю історія зі скороченням кількості депутатів до 300 залишиться не більше ніж піар-ходом Слуги народу.

Дмитро Черетун додав, що зараз важко спрогнозувати, чи зможе Рада ухвалити цей законопроєкт у цілому. Адже, коли парламент рік тому попередньо схвалив цей проєкт, голосів лише “Слуги народу” для цього не вистачило (хоча номінально фракція має монобільшість). Тоді вирішальні голоси, які врятували законопроєкт від провалу, дала фракція ОПЗЖ. Тож, якщо тоді було нелегко знайти 226 голосів, то зараз зібрати 300, ймовірно, буде ще важче.

Теоретично партії можуть бути зацікавлені у скороченні чисельності нардепів. Річ у тому, що на наступних парламентських виборах уже діятиме пропорційна система відкритих партійних списків, без мажоритарної складової, тобто депутатів обиратимуть лише від партій. Зменшення складу ВР полегшить партіям роботу з пошуку кандидатів. А у разі, якщо місця у партійному списку у прямому сенсі за ганебною практикою минулих років продаватимуть, це ще й збільшить "дохід" від продажу цих місць внаслідок зростання їхньої "ціни",
– зазначив Черетун.

Роман Бабій, український правник та депутат від партії "Слуга народу", у коментарі пояснив, що він такі зміни до Конституції підтримує з кількох причин: суспільний запит, зменшення кількості населення та економія. Втім, він також не впевнений, що законопроєкт отримає необхідну підтримку у парламенті.

За прийняття таких змін до Конституції України мають проголосувати щонайменше 300 депутатів. Під час розгляду законопроєкту в комітеті він був підтриманий лише депутатами від фракції "Слуга народу", представники решти фракцій та груп голосували проти або утримувалися. Тобто, якщо навіть вся фракція "Слуги народу" одноголосно виступить за цей законопроєкт, за відсутності підтримки інших депутатів зміни не наберуть необхідної кількості голосів. До того ж всередині фракції також тривають дискусії з цього приводу,
– говорить Бабій.