Вибори 2014: Як ділили Донбас
У частині Луганської та Донецької областей вибори відбулися. Звісно, що фактична перемога "Опозиційного блоку" по багатомандатному округу була вкрай передбачуваною.
Тобто, тут війна практично нічого не змінила. Цей електорат завжди був прихильниками "ПР", що перетворилася в результаті ребрендингу в "Опозиційний блок".
Набагато цікавіша ситуація по мажоритарці. Власне, депутати, які пройшли за мажоритарними округами у вищевказаних областях, говорять про те, під чиє керівництво ці області віддані.
Почнемо з Донецької області
Від цієї області до ВР восьмого скликання потрапляють 12 депутатів.
Округ 45. Звягільський Юхим Леонідович
Округ 46. Клюєв Сергій Петрович
Один із найодіозніших екс-регіоналів Сергій Клюєв здобув перемогу на окрузі, який охоплює м. Артемівськ і Артемівський район.
Якщо раніше братів Клюєвих відносили до родини Януковича, то останнім часом (з кінця 2013 року) його логічніше охарактеризувати, як людину Бориса Колєсникова. Справа в тому, що у вересні 2013, коли провал Януковича для багатьох був очевидний, Арбузов і Клюєв зробили переворот в Партії Регіонів, що дало можливість Колєсникову зайняти лідируюче місце в партії. Підтверджується це й тим, що через місяць після цього партійного рокірування Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив Сергію Клюєву стати власником ТОВ Танталіт (Київ), яке орендує 127 га землі і володіє рядом об'єктів нерухомості в Межигір'ї під Києвом. Справа в тому, що раніше ця фірма належала Ігорю Гуменюку, який завжди представляв бізнес-інтереси Бориса Колєсникова у вугільній сфері.Тобто виходить, що Колєсников і Клюєв з вересня 2013 мають спільні інтереси в будівельному та інфраструктурному бізнесі.
Таким чином, Сергія Клюєва можна назвати ставлеником Колєсникова на вищезазначеному окрузі.
Округ 47. Солод Юрій Васильович
Солод є чоловіком Наталії Королевської. Тобто, ми спостерігаємо приклад сімейної політики. Очевидно, що вони об'єднані спільним інтересом, і, швидше за все, Юрій Васильович був, в деякому сенсі підставним кандидатом, адже сама Наталя Королевська набагато відоміша публічна персона, ніж її чоловік, що в поствоєнному Слов'янську могло негативно відобразитися.
І чоловік, і жінка родом саме з Луганської області, але чому балотувався Юрій Васильович по Слов'янську — не зрозуміло. Адже і бізнес-інтерес родини пов'язаний із Луганською областю, в тому числ з гірничозбагачувальними фабриками. Наприклад, "гірничозбагачувальна фабрика "Індустрія", засновником якої є Юрій Солод. Ця, та деякі інші подібні компанії, де-факто займалися напівзаконною діяльністю, продаючи нелегальне вугілля у великих обсягах.
Примітно і те, що подібною діяльністю на цій території можна займатися лише з негласного дозволу монополістів означеної галузі, яким вважають єнакіївського бізнесмена Юрія Іванющенка. Тобто, ймовірно, що подружжя Королевських представляє інтереси все того ж донецького клану, лідируючі позиції в якому на цей момент займає Борис Колєсніков.
Округ 48. Єфімов Максим Вікторович
Представником Краматорська в ВР стане гендиректор підприємства "Енергомашспецсталь". Із цим депутатом цікаві два моменти.
Підприємство "Енергомашспецсталь" в 2010 році було викуплено російським холдингом "Атоменергомаш". Цей же холдинг тісно співпрацює з підприємством "ІСД", яке належить Сергію Таруті.
Самого ж Максима Вікторовича називають ставлеником Сергія Тарути. Справа в тому, що в скандалі з ліквідацією Краматорського металургійного заводу фігурувала компанія "ІСД", і саме в цей період Максим Єфімов значно збільшує обсяги виробництва власного підприємства.
Таким чином, через Максима Вікторовича Сергій Тарута зможе зберегти власну присутність в Краматорську.
Округ 49. Омелянович Денис Сергійович
У Костянтинівці, Дружківці та Костянтинівському районі перемогу здобув вихованець Бориса Колєсникова, який в 2004-2006 роках був директором департаменту однієї з найвідоміших фірм Бориса Вікторовича "Конті".
Саме в цьому окрузі й знаходяться одні з основних потужностей підприємств Колєсникова, зокрема, та ж компанія "Конті", а також "АПК-Івест", Президентом якої Денис Омелянович і є.
До того ж їх відносини підтримує ще й те, що під час головування Бориса Вікторовича на посаді глави Міністерства інфраструктури Денис Сергійович займав посаду голови комітету з питань земельних відносин КВР.
В цьому випадку це очевидне пропихування "своїх людей" з боку Бориса Колєсникова.
Округ 50. Геллер Євген Борисович
Красноармійськ, Димитров, Добропілля, Добропільський район — саме на цьому окрузі переміг Євген Борисович.
Варто почати з того, що традиційно цей округ діставався Леоніду Байсарову й зміна депутата від цього округу говорить лише про те, що переділ сфер впливу все ж розпочався.
Євген Геллер починав свою дорослу трудову діяльність на посаді заступника директора ПП "Вікторія", про яке вже говорилося вище, під керівництвом Ігоря Гуменюка.
Далі зайнявся металургією: 96-97 рік — "Укрметаллопродукт", 97-04 рік — "Укрсплав". І саме в цей час вплив Бориса Колєсникова на металургійному ринку регіону був найсильнішим.
Округ 52. Шкіря Ігор Миколайович
Скандальновідомий представник колишньої "Партії регіонів" представлятиме у ВР інтереси міст Дебальцеве і Дзержинськ.
У ВР IV скликання був членом комітету з питань житлово-комунального господарства і зв'язку. Володіє корпорацією "Іліташ", основними напрямами діяльності якої є транспортна сфера і виробництво будматеріалів. Як не дивно, але саме ці дві сфери і курирував останнім часом вищезазначений Борис Колєсніков.
Пов'язує їх також і спільна робота в донецькій міськраді наприкінці дев'яностих років.
Округ 53. Недава Олег Анатолійович.
Саме він переміг на виборах в містах Єнакієве та Торез.
Чи варто згадувати про те, що місто Єнакієве — історична батьківщина екс-президента Віктора Януковича. Зрозуміло, що людина, яка перемогла в цьому окрузі, у деякій мірі відстоюватиме інтреси колишніх членів "сім'ї".
За даними відкритих джерел, Олег Анатолійович заробляє на збагаченні вугілля. Також саме його називають правою рукою Юрія Іванющенка в Єнакієво.
Про те, яким чином працюють вуглезбагачувальні підприємства на цій території, вже згадувалося вище.
Округ 57. Матвієнков Сергій Анатолійович
Іллічівский район міста Маріуполя.
Нардеп від Партії регіонів, якого безпосередньо пов'язують з гендиректором ММК імені Ілліча Володимир Бойко. Справа в тому, що з 2007 року по 2012 рік він був першим заступником генерального директора — головним інженером ММК імені Ілліча з офіційною зарплатою в 9 603 000 гривень за 2011 рік. Очевидно, що без прямого співробітництва з Володимиром Бойко, подібне неможливе. Також можна припустити, що саме Сергій Анатолійович представлятиме на Донеччині групу інтересів Бойко-Фірташа.
Округ 58. Тарута Сергій Олексійович
Жовтневий район міста Маріуполя.
Говорити щось про Таруту вважаю зайвим. Він проявив себе в останні півроку як проукраїнський губернатор Донецької області. Правда, працював, у зв'язку зі сформованою ситуацією, в Маріуполі, та потім саме по Маріуполю і балотувався. Ймовірно, напрацьований за ці півроку адмінресурс дав про себе знати. Попри свою проукраїнську позицію, бізнес Сергій Олексійович і далі воліє будувати з росіянами. Зокрема, компанія "ІСД" наполовину належить російським гігантам ринку.
З усіх перерахованих вище, Тарута єдиний депутат-мажоритарник, який не є чиїмось ставлеником, а, скоріше, являє власні інтереси в регіоні.
Округ 60. Лубинець Дмитро Валерійович
В тісних професійних або особистих зв'язках з представниками старої влади в Донецькій і Луганській областях не помічений. Ймовірно, його перемога — усвідомлений вибір місцевих жителів, або формальне позначення присутності президентської партії на Донбасі.
Зазначимо, що Центральна виборча комісія, досі не порахувала результати народного волевиявлення на скандальному 59-му окрузі. Найбільш ймовірними кандидатами на перемогу у виборчій гонці є Сергій Сажко та Валентин Макько. Станом на 3 листопада опрацьовано 76.57 % протоколів.
В Луганській області голосування відбулося на 5 округах
Округ 106. Бакулін Євген Миколайович
Місто Сєвєродонецьк представлене саме цим депутатом.
Бакулін є екс-главою НАК "Нафтогаз". Вдруге повернувся на цю посаду з приходом на пост міністра палива та енергетики Юрія Бойко, а звільнений був з цієї посади в березні 2014 року.
Арсен Аваков кілька разів публічно називав Євгена Миколайовича ставлеником Дмитра Фірташа, що підтверджує послужний список новоспеченого депутата.
У новій ВР його можна сміливо вважати представником інтересів групи Бойка-Фірташа.
Округ 107. Дунаєв Сергій Володимирович
Географічно цей округ охоплює місто Лисичанськ.
З 2009 по 2012 рік обіймав посаду мера Лисичанська. До цього з 2006 року повністю був сконцентрований на "Енергетичній Інвестиційній компанії", яка, крім основної діяльності з видобутку бурого вугілля, також займалася напівлегальною діяльністю по збуту вугілля. Контролювався даний процес, за словами очевидців, Юрієм Іванющенко.
Округ 112. Іоффе Юлій Якович
Міста Рубіжне та Первомайськ відносяться до цього округу.
Сам Юлій Якович починав свою трудову діяльність на шахті Гірська, але пізніше поміняв сферу діяльності й став главою ТОВ "Нафтовидобувна компанія", яка функціонувала під строгим контролем Юрія Бойка і Дмитра Фірташа. Очевидно, що саме цю групу і представлятиме Іоффе в ВР.
Округ 113. Курило Віталій Семенович
М. Сватове і Сватівський район Луганської області.
Віталій Семенович був ректором Луганського Національного Університету.
Довгий час займав проукраїнську позицію в Луганську, і, ймовірно, не має відношення до яких-небудь з перерахованих кланів.
Округ 114. Гарбуз Юрій Григорович
Станично-Луганський та Міловський райони він представлятиме в цій ВР.
В минулому був главою Міловський райдержадміністрації Луганської області. Ні з ким із перерахованих вище не співпрацював і, найімовірніше, не є чиїмось ставлеником.
Враховуючи все вищеописане, можна зробити наступні висновки:
1. Донецьку область Порошенко закономірно "віддав" "донецьким". Правда, на сьогоднішній день пріоритети істотно змінилися порівняно з 2012 роком, коли все було сконцентровано в руках "сім'ї" та Ріната Ахмєтова, що, в свою чергу, говорить про дві позитивні тенденції — Ахмєтов втратив колишній вплив на Донбас і в цілому, і навіть у рідній Донецькій області, тому розпочався суттєвий переділ сфер впливу на цих територіях.
2. За результатами цього переділу спостерігаємо таке: у ВР будуть представлені інтереси Колєсникова Бориса Вікторовича (5 депутатів) і Тарути Сергія Олексійовича (2 депутата, і сам Сергій Олексійович), групи Бойка-Фірташа (5 депутатів) і чотирьох відносно самостійних депутатів — Юхим Звягільський і Дмитро Лубінець в Донецькій області, Курило Віталій та Гарбуз Юрій — у Луганській. Цей розподіл говорить про те, що "своїх людей" поставили троє основних гравців на сьогоднішньому Донбасі, які, в свою чергу, будуть визначати подальшу долю регіону.
3. Виходячи з того, що всі троє основних гравців мають достатньо великий промисловий комплекс, то по тому, як і, що важливо, з ким будуть працювати надалі ці підприємства, ми зможемо визначити подальший вектор розвитку регіону. Цілком можливо, що, за певних домовленостей, Донбас з такими мажоритарниками стане своєрідним містком між Росією (більшість підприємств або частково російські, або направлені на співпрацю виключно з російським ринком), як промисловим партнером, і офіційним Києвом, представниками якого ці депутати номінально будуть.
Підготувала Вероніка Міронова