Відгомін індустріальної революції
У Британії в ранні роки індустріальної революції товари перевозилися через складну систему каналів.
Через 200 років ці канали і надалі справно функціонують, проте не завдяки товароперевезенням, а силами ентузіастів істориків. Вони пильно слідкують, аби все працювало як 200 років тому.
Зараз рівень води у каналах регулюється за допомогою потужних електричних насосів. Проте є і виняток - ось цей паровий насос у Вілтширі, який, попри свій солідний вік, працює справно.
"Електронасоси зламалися кілька днів тому, це паралізувало рух каналами, проте ми згадали, що у нас є цей старигань у ідеальному робочому стані. Тому ми його й запустили", - каже генеральний менеджер Майк Родд.
Парову машину збудували ще у 1812 році. На сьогоднішній день це найстаріша парова машина у світі, яка знаходиться у робочому стані. Впродовж дня паровий насос спалює півтори тонни вугілля.
Широке використання парових двигунів у Великій Британії почалося з легкої руки Джеймса Ватта. Саме його модель парової машини сьогодні справно регулює рівень води у каналах. Потужність парових двигунів спочатку вимірювалася у кінських силах. Потім цей показник стали називати Ваттом на честь винахідника.
"Це просто фантастично як ця вся машинерія працює, це ж так само як і 200 років тому!" – каже генеральний менеджер Майк Родд.
Проте не лише парові машин є окрасою знаменитих британських каналів. Акведук Понткісіллте побудували на початку ХІХ століття для судноплавства над долиною річки Ді. Він є найдовшим та найвищим акведуком у Великій Британії та внесений до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його довжина - понад 300 метрів. Щорічно ним пропливають 15 тисяч човнів, - погодьтеся, зовсім непогано для 200-літньої споруди.