Виклики ХХІ ст. – чи зникнуть університети?

Як трансформується університет у ХХІ ст. і чи стане він середовищем для розвитку інноваторів та ідей? Про це дискутували експерти - учасники семінару, який відбувся у рамках святкувань 5-ліття Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS).

«На сьогодні у світі, на жаль, більшість університеті тільки транслюють знання, є лише кілька десятків вишів, які реально продукують науку, проводять дослідження. Решта – це канали», – вважає Ольга Бєлькова, народний депутат України, колишній партнер бізнес-акселератора Eastlabs.

За словами нардепа, саме он-лайн освіта дає можливість доступу до потужних інституцій та нових знань. Однак, онлайн-освіта і дистанційне навчання (які часто є безкоштовними) змінять важливий аспект діяльності університетів та бізнес-шкіл зокрема – їхню економіку.

Керуючий партнер компанії «Необхідно й достатньо» Сергій Гвоздьов коментує: «Для більшості українських ВНЗ відрив (ред. із світовими тенденціями) важко буде надолужити. Боюсь, компенсація цього відриву почнеться не через пошук бізнес-школами свого обличчя, а через скорочення витрат. Конкурування зниженням цін із безкоштовними курсами – нічого не дасть. Як наслідок, зайві предмети, які будуть нецікавими, виключатимуть із програм. А курси, що вимагатимуть взаємодії між студентами, проведення групових робіт, впроваджень, міждисциплінарні заняття – стануть найкращим виходом для шкіл, які не вміють працювати дистанційно. Таким чином, будуть утворюватися особливі обличчя бізнес-шкіл, що приваблять кращих студентів».

У новому контексті, на думку партнера та керівника практики Human Capital в Erst&Young Україна Ольги Горбановської, роль університету та бізнес-шкіл буде в тому, щоб стати відкритою платформою для створення навчальної екосистеми. «Сьогодні роботодавці просять у вишів навчити студентів навичок переконання, уміння соціалізації, спілкуванню у переговорному процесі і забезпечити реальний дух конкуренції. Нещодавно ми провели дослідження, у якому опитали понад 800 директорів глобальних корпорацій, чи готові вони підтримувати підприємницьких дух та інноваційні підходи? Відповідь була однозначна – «так». Незалежно від розміру бізнесу, інновації можливі. Великі корпорації мають у цій галузі більші перспективи. Однак, щоб творити інновації у таких структурах треба дві умови: підтримка цих процесів СЕО та, щоб у цих компаніях люди, які працюють на ідею, не боялися при її невдачі втратити роботу. Малий бізнес часто не завжди може дозволити собі розкіш сидіти і думати, що ж цим робити».

Ольга Горбановська

Однак Ольга Бєлькова переконана, що вірогідність появи нових і цікавих ідей саме у малих формах бізнесу є набагато більшою. Дуже часто великі корпорації є неповороткими, тому для творення інновацій треба якнайменше корпоративного підходу.

Президент Київської школи економіки, Голова Дорадчої ради LvBS Павло Шеремета вважає, що для впровадження успішних інновацій потрібно бути мислителем, воїном та землеробом (за Сунь Цзи).«Велика проблема у тому, що навіть кращі бізнес-школи намагаються з людини робити мислителя. Потім, замість того, щоб приземлити її до соціальних інновацій, вони накачують її его та гординю, і вона, виходячи у світ, думає, що може все. За гординею іде руйнування, а за свої ідеї доводиться битися щодня, їх потрібно відвойовувати. Пабло Пікассо казав, що успіх є небезпечним, бо коли ти успішний, то починаєш копіювати себе. Це гірше, ніж копіювати інших, бо це приводить до стерильності».

Як українці можуть продуктивно застосувати свій потенціал, – питання залишається відкритим. Богдан Купич, віце-президент з розвитку бізнесу KM Core, директор Founders Institute в Україні вважає, що саме через різні креативні програми можна створювати нові цінності. «Як на мене, це великий виклик для сучасних університетів та бізнес-шкіл – як створювати цінності. Чи будуть університети і бізнес-школи «живими» через 5-25 років, не знаю, але вони точно будуть іншими».

Богдан Купич

«Добра новина – в тому, що доступ до інформації стає все легший та комфортніший, – розповів під час дискусії віце-президент SoftServe Тарас Вервега. – Погана новина, що доступ до тієї ж інформації отримують інші, і кількість людей постійно збільшується. Швидкість зростання інформації та знань вимагає від нас уміння працювати з ними і постійно вчитися – це складові частини трансформації університетів та бізнес-шкіл у майбутньому. Завдання освітньої структури не просто навчити «2+2», а як цю інформацію найкраще використати, тобто навчити постійно вчитися».

Павло Шеремета, Тарас Вервега, Богдан Купич

Найважливіше для освіти – передати цінності, – вважає проректор УКУ Юрій Логуш. «Наука буде нас усіх вести за ніс уперед. У цьому процесі цінності будуть під тиском. Виклик перед університетом у ХХІ ст. – як бути місцем для формування та передачі цінностей, щоб людина розумно могла контролювати процеси наукового розвитку і запобігати негативним явищам. Проводячи генетичні маніпуляції з людським життя, ми відриваємо скриньку Пандори. Питання, яким чином ми можемо як університет захопити молодих людей, допомогти їм розвинути правильні цінності, щоб запобігти катастрофі? Без університету у ХХІ ст. ми пропадемо».

Юрій Логуш

Ректор УКУ Владика Борис: «Ми не хочемо університету, освіти, цивілізації, які є закритими у собі. Університет – це дуже пластична категорія, яка має різні втілення, але у своїй основі обов’язково має почуття соборності, прагнення бути місцем, де люди зустрічаються у відкритий спосіб з відкритим пошуком. Я не думаю, що наше ДНК настільки зміниться, що ми не будемо потребувати кохання і спілкування. Я не хочу такого світу, де дотик чи спілкування не будуть потрібними. Саме ці якості є в інтуїції університету – гостинність, смиренність, яка кличе нас до відкритості на цілий світ. З нами залишиться потреба бути разом. Універистет – можливість для людини розвиватися і мислити».