Військо України. Битва, що зробила з Московії наддержаву і поховала українські мрії

До Дня захисника України 24 канал підготував для вас серію матеріалів про визначні військові досягнення нашої країни: від Київської Русі — до тепер. Адже зараз все могло бути по-іншому.

Мазепа – воєначальник, дипломат, політик

Іван Мазепа

Завдяки творчості Байрона, Гюго, Пушкіна Іван Мазепа добре відомий світові радше як романтичний герой-коханець, аніж як керівник держави. Та історичні факти доводять, що гетьман Іван Степанович був у першу чергу геніальним політиком, дипломатом та полководцем.

Після згубного періоду Руїни доба Мазепи – останній політичний та військовий злет козацької України. Гетьманщина за Мазепи перебувала у розквіті культурного та економічно життя. В той час коли Петро І у Москві лише мріяв про вікно у Європу, столиця Лівобережжя Батурин стала цивілізованим європейським містом.

Столиця Батурин

Був Мазепа і видатним воєначальником. Так, лише в перший період гетьманства козаки здійснили понад 20 походів проти татар та турецьких фортець у Північному Приазов’ї. Під час кожного такого походу Мазепа був на чолі свого війська.

Відомо, що освіту майбутній гетьман здобув у різних європейських країнах. Там він засвоїв не лише культуру та дипломатію, але й військову справу.

Артилерія

Перебуваючи у Нідерландах Мазепа добре вивчив бойову артилерію, що пізніше дало йому змогу сформувати таку ж козацьку. Так, генеральна артилерія за Мазепи нараховувала понад 40 одиниць, в тому числі гармати свого виробництва. Окрім того, була полкова та сотенна артилерія, а також артилерія міст Гетьманщини.

Гармата (реконструкція)

Оборона

Мазепі вдалось налагодити й ефективну систему оборони: вона складалася із служби попередження, розвідки, сповіщення і оборонних дій.

Брав участь гетьман і у розбудові кінноти та піхоти. При підготовці походів Мазепа велику увагу приділяв козацькій розвідці.

Цінував військовий досвід козацького гетьмана і Петро І. Він, зокрема, змушував усіх своїх генералів обговорювати стратегічні плани з Мазепою.

Петро І

Мрії про самостійність України

Понад 20 років Мазепа утримував баланс між інтересами Москви, запорізької вольниці і козацької старшини. Та протягом всього цього часу він виношував ідею про незалежну Україну.

Гетьман все більше почав прислухатись до давніх і настійних пропозицій швецького короля про союз. Підштовхували Мазепу до дій чутки про те, що Петро І планує ліквідувати автономію Гетьманщини.

Повіривши Карлу ХІІ, що той допоможе Гетьманщині здобути незалежність, Мазепа перейшов на бік шведів, і втратив усе.

Битва під Полтавою, що переламала історію

На початку 18 століття розпочалась Північна війна. Петро І виступив проти шведів, прагнучи вибороти собі вихід до Балтійського моря. Мусила брати участь у війні і Гетьманщина.

Мазепа і Карл ХІІ

Тривалий час Мазепа вів таємні переговори з Карлом ХІІ. Одними з головних вимог гетьмана було, щоб у випадку шведської перемоги Україну не віддали на поталу Польщі та вивести з під протекторату московської держави. Несподіваний наступ шведів на територію Гетьманщини підштовхнув гетьмана Мазепу відкрито перейти на бік шведів.

Петро І оголосив Мазепу зрадником. Згодом було обрано й нового гетьмана Лівобережжя – Івана Скоропадського.

27 червня 1709 року під Полтавою відбулась фінальна битва між московською та шведською арміями, яка навіки перекроїла хід світової історії.

Сили противників були не рівні. Петро І разом з козаками Скоропадського мав понад 50 тисяч вояків. На боці Карла ХІІ та Мазепи бійців було вдвічі менше.

Битва почалася з атаки шведської кавалерії та піхоти. Московська армія заздалегідь збудувала 5 редутів. Відтак, наткнувшись на козацьку кінноту, що бились на боці Москвії, шведи відступили. Карл ХІІ наказав здійснити обхідний маневр – але й це закінчується невдачею. Російська кавалерія, провівши контратаку, відрізали частину шведських військ від їх основних сил і примусили капітулювати.

contenteditable="false"> О 9 годині ранку Петро І почав виводити свої війська з табору. Його артилерія засипала шведів "градом" ядер. Супротивник не мав чим відповісти, відтак швецькі воїни та козаки Мазепи кинулись у рукопашний бій. Перевага була очевидною.

Карл XII і Мазепа з невеликим загоном переправилися через Дніпро й утекли на територію Османської держави.

21 вересня 1709 року на чужині 70-річний Мазепа помер, а зним згинула і надія на незалежність української землі.

Катастрофічні наслідки для України

Поразка у цій битві мала трагічні наслідки для України. Найпалкіші прихильники Мазепи були страчені. Козацька аристократія, у лавах яких залишалось ще багато мазепинців, швидко перелаштувалась під імперські порядки.

Фактично, це стало початком повномасштабної московської окупації. Московія посилила свій тиск на всі сфери життя на Лівобережжі: витравляючи з українців національну ідентичність.

Поступово усі автономні права козацько-гетьманської держави нівелювались. Багато представників старшинської адміністрації позбавили посад, десятки тисяч козаків і простих людей висилали на примусові роботи.

Змінила Полтавська битва і європейську історію – вона зламала колишній баланс влади. Після Полтави могутність від Швеції переходить до Московії, яка перетворюється на велику неконтрольовану державу.

Світ і Україна й до нині пожинають ці жахливі плоди.

А якби вдалося отримати перемогу — Росії зараз могло б і не бути...

Читайте також: Військо України. Як гетьман Виговський міг не дати Росії стати імперією

Користуючись нагодою, редакція 24 каналу вітає усіх захисників України зі святом!