Влада витрачає на просування своїх сайтів бюджетні мільйони

На провладні сайти йдуть мільйони

Поки прем'єр-міністр Микола Азаров в середині жовтня вибачався за затримки соціальних виплат (а це близько 2 мільярдів гривень), Фонд соціального страхування готувався віддати три мільйони гривень за створення сайту профілактики нещасних випадків на виробництві. Портал міг стати найдорожчим в Україні. Але після того, як довкола небаченого марнотратства зчинився скандал, у Мінсоцполітики дали відбій.

"Мене, як і багатьох журналістів, які порушили питання вартості послуг розробки сайту для Фонду соціального захисту, дуже обурила ситуація, яка склалася. Тому про жоден портал за 3,5 млн гривень йтися не може", - заявила тоді міністр соціальної політики України Наталія Королевська.

Попри це щороку декілька державних відомств замовляють собі нові портали або послуги з модернізації веб-ресурсів. Минулого року на такі забаганки 18-ти структурам з держбюджету перепало 27 мільйонів гривень.

За даними Вісника державних закупівель та видання "Наші гроші":
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами минулого року замовило новий інтернет-портал за майже мільйон гривень.
"Укренерго" та Київська міська державна адміністрація витратили на модернізацію сайту по 350 тисяч гривень.
Міністерство аграрної політики та продовольства не пошкодувало 150 тисяч гривень на впровадження ресурсу.
Мінекономрозвитку замовило цього рокуновий сайт за 55 тисяч гривень.

“Найбрутальнішим тендером був тендер минулого року "Укрпошти". Замовили просування свого сайту в інтернеті і в Facebook і так далі. Вони заплатили за це мільйон, реальна ціна була тисяч сорок, але виграла фірма, недавно створена з міста Макіївка, три невідомих людини, з них - дві селянки, одна в гуртожитку живе. Тому з якістю, тут головне якість бухгалтера, не якість IT-технологій”, - розповів головний редактор видання "Наші гроші" Олексій Шалайський.

Розробники виправдовують дорожнечу сайтів

Фірми, які займаються розробкою таких веб-порталів, дорожнечу власних послуг пояснюють, зокрема, складністю таких сайтів.

"Якщо сервер повинен обробляти кілька сотень матеріалів, сайт буде коштувати дешево: тисячу гривень, п'ять тисяч гривень, десять тисяч гривень. Якщо на сайті є сто тисяч матеріалів, двісті тисяч матеріалів, для того, щоб розробити такий сайт, потрібно залучити команду розробників: як мінімум 7-10 осіб. На кожного розробника, у нього є зарплата: вона становить 20-25 тисяч гривень. Десь приблизно 60% від цієї суми потрібно заплатити у вигляді всяких обчислень ", - каже інтернет-маркетолог Владислав Бовсуновський.

Веб-ресурси влади дуже вразливі і стільки не коштують

Втім, такий ретельний підхід до створення сайтів держструктурам не гарантує безпечності чи надійності. Інтернет-партія України перевірила сайти близько п'ятдесяти різних інстанцій на міцність. У десятку найбільш вразливих потрапив веб-ресурс Державної служби з питань захисту персональних даних. Який, до слова, у 2011 році розробили за 170 тисяч гривень.

"Якщо взяти всі ці десять сайтів, які ми розмістили, то у всіх у них різні вразливості, а якби Україна мала один загальний двигун для всіх державних сайтів, по-перше, це нічого б не коштувало цій же сільраді або обласній раді створити новий сайт", - розповів голова Інтернет-партії України Дмитро Голубов.

Коштовний сайт в українських реаліях не означає змістовний і такий, що використовуються за призначенням: наповнюється новою інформацією, відповідає на запитання користувачів. Наприклад, згідно з моніторингом Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення, найменше обов'язкової інформації містять сайти Держагентства з інвестицій. Яке, нагадаємо, витратило на створення лише одного інтернет-ресурсу майже мільйон гривень. Не завжди органи влади на сторінках розміщують повну інформацію про держзакупівлі, хоч до цього зобов'язує закон.

“У нас по закритості завжди чомусь передує Міністерство охорони здоров'я, Міністерство енергетики та вугільної промиловості, Мміністерство закордонних справ. Приємно здивувала Державна митна служба та Міністерство екології та природних ресурсів”, - повідомив старший аналітик Transparency International Ukraine Алла Волошина.

670 мільйонів гривень на програмне забезпечення для Держреєстру

Однак розробка сайтів - це лише вершина айсбергу. Сотні тисяч гривень, які держава за це сплачує, - дрібниці порівняно з сумами, які йдуть на розробку програмного забезпечення. За підрахунками видання "Власть денег", Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр" за шість років виплатило іт-компаніям "Артмастер" та "3-Т" майже 670 мільйонів гривень за програмне забезпечення для Державного реєстру. Самі через ці програми it-компанії побили горщики з Міністерством юстиції, і Держреєстр на декілька днів вийшов з ладу.

“Але природньо, що якщо це робиться за державний кошт, розробляється таке програмне забезпечення, то воно й переходить у державну власність. І не може потім містити ознаки власності розробника, за які потім треба сплачувати так звані роялті, тобто сплата експлуатації власнику. От уявіть собі, що ви купили комп'ютер за державні кошти, а потім ще сплачуєте фірмі, яка його виробила, 30 років поспіль за цей комп'ютер”, - каже народний депутат України Ксенія Ляпіна.

Існує негласна монополія на розробку сайтів чи ПЗ для влади

Коли оголошується тендер на розробку сайту або програмного забезпечення, серед учасників регулярно зустрічаються одні і ті ж фірми.

"Минулого року 8 із 18 тендерів на розробку сайтів чи інших систем виграла компанія "Софтлайн", яка обслуговує сьогодні 27 сайтів органів влади, фірма "Медирент" лише цього року отримала 4 замовлення на загальну суму 23 мільйони гривень, з них - три тендери від Пенсійного фонду України. До речі, директор цієї фірми Юрій Боніславський є сином заступника голови правління Пенсійного фонду Анатолія Боніславського", - йдеться в повідомленні Вісника державних закупівель.

Іноді за розробку програмного забезпечення беруться державні підприємства. Однак, їхні закупівлі виведені з-під дії тендерного законодавства, тому неможливо перевірити, чи, бува не віддають вони замовлення одній з улюблених фірм.

Деякі фірми відмовляються працювати за подібною державною схемою, мовляв, якщо почнеться перевірка, то винним буде саме розробник, який нібито запросив вартість у десятки разів вищу, аніж є насправді.