Вуглецеве мито від Європи: що це та як вплине на економіку України

Часто буває, що суспільна увага прикута до якихось гучних та скандальних поточних подій, які насправді мають мало значення. Водночас, дійсно важливі процеси можуть довго залишатися поза увагою – хоча саме вони, а не чергові заяви політиків, визначають наше майбутнє.

Читайте також У Києві знову брудне повітря: столиця опинилась у Топ 20 рейтингу IQair

Екологічні вимоги стають все жорсткішими

Сьогодні це стосується перемовин про CBAM, які провела в Брюсселі від України віце-прем'єрка з євроінтеграції Олга Стефанішина. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, механізм вуглецевого коригування імпорту) – нова ініціатива ЄС щодо збору зі вмісту вуглецю в товарах, які імпортує Євросоюз.

Олексій Рябчин, радник Ольги, який разом із нею приймав участь у перемовинах, вже озвучив потенційні варіанти, які обговорюються в ЄС:

– податок на імпорт;

– акцизний податок на вуглецевоємну продукцію;

– різновид системи торгівлі викидами, коли запроваджується певна квота на обсяги вуглецю і всі гравці ринку сукупно мають в неї вписатися та можуть продавати чи купувати свою частину квоти.

Що таке CBAM?

CBAM – частина європейської стратегії з побудови нейтральної за викидами вуглецю економіки ЄС до 2050 року. Мета механізму (якщо дивитися по суті, а не на політичні заяви) – захистити європейських виробників, які мають жорсткі екологічні вимоги та високі екологічні податки, від конкуренції з боку країн, де вимоги та екологічні податки нижче.

Очевидно, що, в разі запровадження цього механізму в невдалому для нас вигляді, наша економіка може дуже сильно постраждати.

Більше 40% нашого експорту припадає на країни ЄС, це наш головний торгівельний партнер. ЄС є найбільшим та найпривабливішим єдиним ринком на планеті, обсягом у $18 трильйонів (в 117 разів більше за внутрішній ринок України, якщо порівнювати за розмірами ВВП). Перспективи розвитку нашої економіки напряму залежать від нашої інтеграції з європейським ринком – саме за рахунок експорту до ЄС ми можемо в рази підвищити ВВП України. CBAM може перекреслити ці перспективи – а може, навпаки, посилити їх та створити нові можливості для наших виробників, якщо модальність нового механізму буде зручною для України.

В дискусії щодо CBAM в України є доволі сильні аргументи. Через великі обсяги деіндустріалізації, Україна з 1990 року скоротила викиди вуглецю більш ніж на 60%. На душу населення, викиди вуглецю в Україні майже на 30% нижчі за середньостатистичні викиди на душу населення в ЄС (та більше ніж в 3 рази нижчі, ніж в США). Так чи інакше, наша країна вже зробила вагомий внесок в декарбонізацію в світі. За правильного підходу, ми цілком спроможні побудувати в себе власну екологічно чисту та дружню до природи економіку – а, в перспективі, і вуглецево-нейтральну. Кінець кінцем, наші люди так само як і інші європейці заслуговують дихати чистим повітрям, насолоджуватися природою навколо та не страждати від стихійних лих, спричинених змінами клімату.

Рекомендуємо! Максимальне обмеження, – нардеп про заборону пластикових пакетів

Дуже сподіваюся, що увага до CBAM та перемовин навколо нього – і тут не можна не похвалити дуже гарну роботу нашої переговорної команди – буде на тому високому рівні, на який це питання заслуговує. Як і, загалом, до питання побудови сучасної екологічної економіки в Україні. Принаймні, це цікавіше та корисніше за обговорення чергових політичних баталій, які в нашій хаотичній демократії, здається, не зупиняться ніколи.