Як "Фрегат" допоміг Україні стати №1 за найшвидшим інтернетом у світі: інтерв'ю з Мішаловим

Журналісти 24 каналу поспілкувались із підприємцем, інвестором, співзасновником одного із топ-5 інтернет-провайдерів країни "Фрегат" та керуючим партнером "Дніпропрес-Сталь" В'ячеславом Мішаловим. Про дата-центр майбутнього, перший безлімітний dial-up і факап із цифровим телебаченням – дізнавайтесь у матеріалі. 

В'ячеслав Мішалов / Фото з архіву підприємця

Були першими, хто дав українцям безлімітний dial-up, але промахнулись із цифровим TV

Інтернет-провайдер "Фрегат" завжди одним із першим впроваджує нові технології та фактично задає тренди в Україні. Розкажіть трішки більше про це. 

Майже в усьому, що стосується інтернет-технологій, "Фрегат" завжди був одним із перших, хто впроваджував їх в Україні. Були і ризики, і відверті факапи. Але ми ніколи не боялись шляху першопрохідців.

Так, "Фрегат" першим почав давати українським користувачам безліміт до dial-up.

А пам'ятаєте такий характерний скрип модема родом із "нульових", коли для завантаження однієї картинки було потрібно декілька годин? (усміхається) Ми першими дали клієнтам швидкість 100 Мбіт/с, що потім стало світовим трендом.

Першими вигадали акцію "Рік користування – безкоштовно". Через рік абонплата включалася, але за цей час користувач відчув комфорт від використання нашого інтернету і приймав рішення залишитися.

"Фрегат" наразі є одним із топових інтернет-провайдерів країни. У чому Ваш секрет успіху? 

​​Станом на 2009 рік "Фрегат" покрив 25% всього ринку інтернет-користувачів, а до 2016-го – 40%.

Перші серйозні конкуренти взагалі "прокинулися" тільки в 2012-му, коли усвідомили, що на такій послузі можна заробляти. Російський "Білайн" відразу відкусив великий шматок пирога.

Ось тоді стало ясно, що ми – не одні. Головною "зброєю" став принцип – кожні 2 місяці пропонували користувачам щось нове. А також власна інфраструктура, незалежна від сторонніх кабелів.

У 2014 році в Україні стався колапс з доступом до інформації.  І ми ухвалили рішення, що незалежно від політики регуляторів, наша місія – створювати оборону свободи, захищати право вибору джерела інформації. Тому що інформація – це те, що формує позицію людини, її ставлення до життя.

У госпіталях, добробатах, громадських місцях безкоштовно створювалися точки доступу до Інтернету.

Чи траплялись у Вас і невдалі проєкти? 

Були і факапи – як-от із запуском цифрового TV. Бо виявилось, що правовласники контенту хотіли б продавати його глядачам напряму без посередників на кшталт нас.

Та це невелика невдача порівняно зі здобутками "Фрегату" зараз. 

Так, зараз "Фрегат" – третя компанія в Україні з побудови прямих з'єднань з провайдерами. А ще за світовим рейтингом британської компанії BDRC Continental країн із найбільш дешевим і одночасно швидким інтернетом, Україна вже котрий рік займає лідируючі позиції. Не останню роль у цьому зіграв і наш "Фрегат" (усміхається). 

Так, наприклад, в Австрії та Австралії за швидкість 1 Гбіт/с доведеться викласти 220 і 231 долар на місяць відповідно. Тоді як в Україні це близько 6 доларів.

Замість паніки і зневіри ми отримали замовлення на 2 мільйони євро

Бізнес по-різному відчув наслідки повномасштабної війни. Як на "Фрегат" повпливав цинічний напад Росії? 

До війни ми запланували будівництво першого у Дніпропетровській області дата-центру, сертифікованого Uptime Institute по стандарту TIER III. Наразі в Україні є лише подібний до нього – і це тільки у НБУ.

Оскільки Дніпро – великий споживач IT-послуг, то такий дата-центр давав би області:

• супершвидкість роботи обладнання;
• безвідмовну роботу інфраструктури за будь-яких умов та навантажень;
• наявність точки обміну трафіком Європейського масштабу;
• можливість навчати співробітників;
• безпеку фізичну та логістичну тощо.

Для цього потрібно було виконати низку цікавих та складних завдань, наприклад, мати власне глибоке озеро (сміється). Бо такий дата-центр споживає як цілий мікрорайон – близько 2,5 – 3 Мегават-годину. Це близько пів мільйона гривень на добу тільки на електроенергію.

Ми почали підготовчі роботи і паралельно відправили найбільшим компаніям області запит – кого цікавить такий проєкт і скільки кому серверних стійок потрібно?

Але почалась війна, процес став на паузу. Аж ось днями ми отримали лист і дзвінок: "Знаємо, що ви будуєте дата-центр, нам потрібно 20 стійок". Для розуміння, це 800 серверів. Тобто обладнання на 2 мільйони євро.

Ми лише усміхнулись: яка висока віра у ЗСУ. І добрий індикатор відродження бізнесу!