Як ІТ-компанії розвивають освіту в регіонах

"Голод" вакансій в регіонах

Розвитку ІТ-індустрії сприяє не лише наявність великих гравців, обсяг інвестицій у проєкти, їхній масштаб і кількість. Для нормального функціонування галузі потрібні спеціалісти, попит на яких стабільно збільшується та не встигає за пропозицією від кандидатів.

Радимо прочитати "Мільярдери", або де українців цінують більше ніж удома

Ситуація загострюється в регіонах – там є кадри, але менше відкритих позицій і можливостей для професійного розвитку. Великі компанії присутні фізично не в кожному місті, а випускники не завжди знають про їхні проєкти чи програми.

ІТ-бум серед молоді

Дедалі більше українців мріють про кар'єру в ІТ, внаслідок чого зростає попит на технічну освіту. В 2021 році на ІТ-спеціальності подали заяви понад 206 тисяч абітурієнтів, із яких 22 тисячі – в один лише КПІ імені Ігоря Сікорського. І хоча університети випускають тисячі студентів щороку, далеко не всі готові одразу приєднатись до команди та працювати на комерційному проєкті.

Часто ІТ-компанії запускають на базі університетів програми, курси та інші освітні ініціативи, де фахівці можуть отримати свій перший практичний досвід роботи з технологіями. Від якісної підготовки спеціалістів залежить зростання ІТ-індустрії, тому компанії зацікавлені навчати спеціалістів і давати їм можливості поєднувати теорію з практикою на своїх задачах.

Цікаво! GlobalLogic за 4 роки інвестувала 5,5 мільйонів доларів США в розвиток інженерних талантів у регіоні Центральної та Східної Європи. Більша частина цих коштів припадає саме на Україну.

Професійна мапа

Ситуація з якістю підготовки фахівців і їхніми кар'єрними перспективами в галузі може відрізнятися залежно від регіону. Так, розвиток ІТ-освіти в місті залежить від розміру ринку, тобто кількості та рівня компаній, які присутні в регіоні, а також – від різномаїття ІТ-спеціальностей і можливостей здобувати професійні навички поза університетом.

В Одесі, Дніпрі, Львові, Харкові є представництва 5 найбільших компаній в Україні та, у порівнянні з рештою регіонів, великий ІТ-ринок – сукупно приблизно 40% ІТ-фахівців живуть і працюють тут.

Натомість у таких містах, як Вінниця чи Житомир переважають менші компанії, які можуть залучити не так багато спеціалістів. Зрештою, у невеликих містах через географічні обмеження та брак живої комунікації з представниками бізнесу може бути складніше потрапити в міжнародну ІТ-компанію. Проте, з популярністю ремоут-режиму роботи в більшості ІТ-компаній це перестає бути ключовим обмежувальним фактором у плануванні кар'єри.

З іншого боку, менший попит на ІТ-кадри в регіоні є водночас і сильною стороною. На невеликому ринку компанії можуть швидше помітити кандидата та запросити до співпраці на гарних умовах. Територіальні обмеження також вже не настільки значущі – компанії активно залучають спеціалістів на ремоут і створюють комфортні умови для віддаленої роботи над проєктом.

Під час пошуку першої роботи, крім базових знань і навичок, якими володіє кандидат, значну роль грає й вищий навчальний заклад. Так, є відомі та потужні регіональні виші, як-от Національний університет радіоелектроніки у Харкові, що мають гарну репутацію, а спеціалісти після їхніх програм високо цінуються не лише на локальному ринку.

Сьогодні шанси отримати хороші пропозиції в ІТ-галузі мають навіть люди в регіонах / Фото LexInform

Освітні програми мають відповідати сучасним вимогам ринку

У співпраці бізнесу та вищих навчальних закладів має бути синергія. Компаніям, щоб розвиватись динамічніше, потрібно залучати випускників профільних технічних університетів, які вже підготовлені до роботи над реальними задачами – знають процес комунікації в команді, вміють читати документацію та захищати проєкт перед замовником. І тут є складність – розрив між тим, чому навчають у вишах, і тим, що потрібно розробникам для роботи.

Наповнення програм не до кінця збігається з тим, що реально потрібно роботодавцю. Щоб зменшити цей розрив, виші мають розуміти задачі бізнесу та давати такий рівень підготовки спеціалістів, який дозволить їм одразу приєднатись до проєкту. А задача ІТ-компаній – допомагати університетам оновлювати навчальні курси, надавати технологічну підтримку та ділитися зі студентами практичним досвідом.

З боку ІТ-компаній освітні ініціативи – це інвестиція в регіональну освіту та можливість зменшити відмінність у якості підготовки спеціалістів. 

Яким має бути партнерство

Щоб партнерство бізнесу та технічних університетів було "win-win", компанії підтримують заклади освіти комплексно. По-перше, розбудовують інфраструктуру, відкривають на базі вишів свої лабораторії. А по-друге – заохочують своїх фахівців ділитися зі студентами експертизою та брати участь у доопрацюванні навчальних програм.

Водночас – це вибір кожного спеціаліста Зазвичай, інженери в наших українських командах – випускники місцевих вишів, тож пам'ятають, із якими труднощами мали справу під час навчання. До того ж у деяких фахівців є викладацький потенціал, і вони хочуть поділитись досвідом із молоддю.

Корисно Як захистити інформацію від зливу: 5 способів

Як студенти виграють від участі ІТ-компаній в їхньому навчанні

Участь ІТ-експертів в підготовці студентів може бути різною. Один із варіантів – це менторська підтримка, коли інженер консультує і розповідає молодим фахівцям, як працює індустрія, як проєктна команда спілкується із замовником тощо.

Зверніть увагу! В такому випадку ментор – це провідник у застосуванні знань для розробника без досвіду. Крім того, фахівець із компанії може заздалегідь побачити потенціал студента та після завершення програми запросити його в команду.

Інший варіант – практичні заняття та командна робота за безпосереднього залучення інженера з ІТ-компанії. Завдяки спільній роботі, студенти можуть створити свій перший проєкт – готовий чи прототип (РоС).

Таким чином вони вчаться на практиці працювати з технологією та документацією, а з іншого – створюють реальну розробку. Наприклад, інженери компанії робили зі студентами КПІ некомерційний R&D-проєкт Green Waves, спрямований на "озеленення" та регулювання трафіку в місті. В майбутньому його можна масштабувати та імплементувати на реальних дорогах.

Ще один учнівський проєкт – студенти "Львівської Політехніки" створили прототип системи розпізнавання облич, подібний до технології в iPhone. Технологія відрізняє живу людину від підставленого фото- чи відеозображення.

Додаткові ІТ-курси як можливість поєднати теорію з практикою

Студенти, які беруть участь в підготовчих програмах від ІТ-компаній, швидше можуть потрапити на комерційний проєкт і адаптуватися до роботи в команді. Trainee та Junior спеціалістів важко знайти на ринку не тому, що їх немає, а тому, що вони не готові одразу долучитись до проєкту.

Попри базову технічну підготовку, є специфіка бізнесу, технічного напряму та механіки взаємодії на проєкті. Тому в рамках підготовчих програм компанії не вчать фахівців із нуля, а довчають і на практиці показують, як працює індустрія.

При цьому навчальні програми та стандарти постійно оновлюються, додаються нові напрями підготовки спеціалістів. Це пов'язано з новими технологіями на ринку та запитами з боку замовників. Координатори навчальних курсів бачать певний тренд на ринку, дізнаються про необхідні навички та рівень знань і на основі цього уточнюють програму.

Потреба у певних навичках не одноосібна – це загальний тренд. Компанії готують спеціалістів за своїми стандартами та унікальними технологіями, які використовують у комерційних проєктах. Але випускник може знайти собі будь-який проєкт на ринку.

Крім того, в ІТ-компаніях підхід до навчання зазвичай комплексний – вони розповідають, як працювати з певною технологією та проводять нетехнічні тренінги з тайм-менеджменту, Agile, проєктної комунікації тощо. Усе це можна засвоїти самостійно, але краще – коли досвідчений експерт ділиться своїм досвідом і практичними кейсами.

Важливо! Така стратегія підготовки фахівців допомагає їм наочно познайомитися зі світом реального ІТ. В середньому, через 2,5 – 3 місяці на програмі випускники технічних університетів готові долучитись до команди. Це швидше у порівнянні з кандидатами, які навчались самостійно – на безкоштовних курсах чи онлайн-програмах.

При цьому зараз онлайн-навчання може не поступатись за якістю та ефективністю живому спілкуванню з викладачем. Проте воно має бути комплексним – тобто не просто увімкнути камеру в Zoom і прочитати лекцію.

Для спеціалістів професійний розвиток часто є важливішим за фінансові умови та великий офіс із кавою та печивом. Вони прагнуть працювати на цікавих проєктах із передовими технологіями та мати можливість додатково навчатись.

Великі компанії можуть дати їм можливість створювати прогресивні масштабні розробки в автомобільній промисловості, телекомунікаціях, медицині, галузі охорони здоров'я тощо, а також доступ до унікальних технологій. Таким чином спеціалісти можуть швидше розвиватись, обирати, з якими технологіями працювати, переходити з одного проєкту на інший та отримувати унікальний досвід.

Може зацікавити – ІТ-бізнес йде в українські університети: дивіться сюжет 24 каналу