Як та на чому заробляють топові українські олігархи: скандальні схеми

27 травня 2019, 22:06
Читать новость на русском

Коли новообраний президент розпускав парламент, люди під Радою аплодували. Вони чекали від Володимира Зеленського змін. Проте тих, хто сидів того дня під куполом, не надто цікавили думки й бажання українців. Все тому, що вони давно контролюються жменькою олігархів, які мають свої інтереси.

Можна сказати, що чинна Верховна Рада поділена на кілька груп впливу.

Читайте також: Коломойський і дефолт: чому пропозиція олігарха не вигідна для України

Серед них можна виділити:

1. "Блок Петра Порошенка".

2. "Опозиційний блок" розділений на людей Ахметова, Фірташа і Медведчука.

3. "Народний фронт", який спробував заблокувати розпуск Ради. Прямо чи опосередковано його пов'язують з Ахметовим і Коломойським.

4. "Радикальна партія", яка голосує то на догоду Ахметову, то за будь-чиї інтереси на догоду собі.

5. "Відродження" також пов'язують з Коломойським.


Верховна Рада поділена на групи впливу

І лише меншу частину нардепів можна вважати незалежними від фінансово-олігархічних груп.

Вплив олігархів часто є непрямий та опосередкований. Безумовно, вони впливають на політичне життя України. Наприклад, ми знаємо, що Ахметов контролює сферу енергетики та тарифну політику. Те саме робив Фірташ у газовій сфері,
– сказав політолог Володимир Фесенко.

Фірташ, Ахметов, Пінчук, Коломойський, Порошенко та Медведчук – це не просто великі бізнесмени. Їх бізнес-імперії ростуть саме тому, що через підконтрольних політиків і бюрократів джерелом збагачення для них є держава.


Олігархи України

Олігарх – це зловживання державними інституціями з метою власного збагачення кількома кланами, які перебувають при владі. Це можливість, коли одна купка людей, використовуючи вплив на президента або уряд, правоохоронну систему і суд, збагачується коштом інших громадян України,
– зазначив народний депутат України Сергій Лещенко.

Ось лише кілька прикладів, як це працює. Найвідоміша схема – "Роттердам+". Через своїх людей в регуляторі НКРЕКП її бенефіціар Рінат Ахметов домігся, аби на державному рівні затвердили хитру формулу розрахунку вартості вугілля з його донецьких шахт. Він продає його власним електростанціям за ціною вугілля на біржі у європейському Роттердамі, додає вартість постачання до України. До того ж ціну золотого вугілля закладає у вартість електроенергії. А надприбутки кладе собі в кишеню.


Схема заробітку "Роттердам+"

А ось для Фірташа, монополіста на ринку азотних добрив, Кабмін, посилаючись на війну і санкції, ввів заборону на їх ввезення з Росії. Але лицемірно дозволив ввозити звідти дешеву сировину для них – азот. У Росії на цьому заробляє друг Путіна Ротенберг. А в Україні – монополіст Фірташ, який без конкуренції продає добрива аграріям утричі дорожче.

Схема заробітку Ахметова

Медведчуку руками Антимонопольного комітету ще за каденції Порошенка віддали на відкуп трубопровід "Прикарпатзахідтранс". Через який він контролює кожен другий літр дизеля в Україні. І поки Порошенко розповідав про агресора, кум Путіна міг і може залишити без палива всю українську армію.


Схема заробітку Медведчука

І це лише кілька пазлів олігархічної системи. Всі ці персонажі володіють головними атрибутами олігархічної тріади – монополіями в різних секторах економіки, політичним впливом та потужними медіа. Вони давно все між собою поділили. І навіть не думають воювати.

Олігархи намагаються розділити сфери впливу. Умовний олігарх Ахметов, який сидить в електроенергії, не пхається в хімічні заводи чи в розподілення газу, де сидить Фірташ. Деколи у них бувають сутички, коли їх кола накладаються в одному сегменті. Тоді починається війна там умовний Ахметов і Коломойський, але це все не тривалі війни,
– пояснив головний редактор видання "Наші гроші" Олекса Шалайський.

Усе разом це створює замкнуте коло великої політичної корупції. Олігархи вкладають сотні мільйонів доларів у політиків. Через свої телеканали з екранів телевізорів переконують українців голосувати за них. Політики, потрапивши до парламенту і в міністерські крісла, узаконюють монополії й схеми, які приносять олігархам надприбутки. А потім гроші знову вкладаються в політиків і медіа. І так по колу.

Така схема працює в Україні безвідмовно вже три десятки років. Невеличка купка людей на ній збагачується, а решта біднішає. Розірвати це хибне коло можливо. Підтримавши на парламентських виборах незалежних політиків.