Як Україна збирається співпрацювати з Польщею: коротко про важливе

Його суть – регулярні зустрічі експертів з обох країн із подальшим виробленням рекомендацій для урядів у Києві та Варшаві щодо різних аспектів співпраці між країнами. Перші схожі експертні "мозкові штурми" відбулися на початку року, а рекомендації опісля вже вислали польським і українським урядовцям.

Експертні "мозкові штурми"

"Плануємо періодично виробляти рекомендації для урядів обох країн з питань взаємовідносин, а також організовувати регулярні зустрічі в рамках таких форумів. Зустрічі будуть присвячені конкретним секторам відносин Польщі та України. Це допоможе розвинути подальшу співпрацю по лінії Київ-Варшава", – сказав один із організаторів заходу, директор Фонду "Центр досліджень "Польща – Україна" Даріуш Матерняк.

Головною темою дискусії цього разу стала співпраця між Польщею та Україною з питань безпеки в інформаційній, енергетичній та військово-технічній сферах. Точкою відліку став саміт НАТО у Варшаві, який відбувся 8-9 липня, та його можливі наслідки для регіональної безпеки.

Польсько-український інформаційний вузловий центр

Серед попередньо озвучених експертами пропозицій була ідея створення хабу або постійно діючого інформаційного вузлового центру обох країн. У такому центрі повинні були би спільно працювати журналісти і аналітики, які б оцінювали та розповідали про актуальні ризики і перспективи співпраці, політики і дипломати, які б доносили до керівництва країн перешкоди і можливості, бізнесові кола, яким би центр допомагав вийти на ринок сусідньої країни.

Про зброю

Щодо військово-технічної співпраці, то експерти зазначали, що країни вже співпрацюють і мають хороші перспективи, але це непублічна тема.

"Щодо військово-технічної співпраці, то тут принцип: тихіше їдеш – дальше заїдеш", – пояснює головний редактор порталу Defence-ua.com Валерій Рябих.

Також згадували, що шість українських батальйонів уже пройшли натовські навчання, про "Польсько-литовсько-українську бригаду", яка успішно існує. "У цьому напрямку кроки слід продовжувати із максимальним залученням обох сторін", – каже експерт Фонду імені Казимира Пуласького Томаш Смура.

"За свої кошти НАТО підготувало 6 батальйонів ЗСУ. Треба бачити очі солдат, які щойно були під "Градами", вісім місяців жили в окопах, як їх прадіди у Першій світовій, а після цього потрапили у мир і цивілізацію з натовським харчуванням, стандартами навчання, відносинами. Це "вибух свідомості" для солдатів. А батальйон – це 350-450 осіб", – каже керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України Олександр Поронюк.

Українці вчитимуть НАТО

Згадувалося також, що на саміті у Варшаві в Україні вирішили створити натовський Центр протидії гібридним загрозам, а співпраця з Альянсом має зміцнювати обороноздатність України без ілюзій про швидкий вступ нашої країни в НАТО.

"У нас є стратегічний оборонний бюлетень, затверджений до саміту у Варшаві. Там прописана дорожня карта реформ, за якою до 2020 року українська армія і сектор безпеки мають відповідати стандартам Альянсу. Чи буде після цього Україна подавати заявку на членство, залежатиме від ситуації в Альянсі. Там – складні процеси. Сумніваюся у політичній готовності блоку обороняти своїх членів. Не кажучи про перспективу обороняти Україну, у якої неоголошена війна з РФ. Наразі ефективнішим для України буде паралельний розвиток стратегічного партнерства аж до союзництва з окремими країнами НАТО, починаючи з Польщі", – вважає експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Менше корупції – більше прозорості

Щодо енергетичної безпеки, то експерти пропонують владі України та Польщі виробляти спільні пропозиції, які були б привабливішими для інших країн ЄС, ніж російські. Це в подальшому може захистити від браку солідарності в ЄС під час вибору між співпрацею з Росією і потребою солідаризуватися з Україною.

"Маємо шукати контрпропозиції до тих, що йдуть із Москви. Прикладом може бути співпраця між Україною і Польщею у будівництві "Норвезького коридору", яким газ може йти зі Скандинавії в ЄС. Також Київ і Варшава зацікавлені в реанімації газогону "Одеса-Броди-Гданськ", навіть, якщо той не окупиться одразу. Зі сторони України для цього потрібно більше прозорості та менше корупції в процесі, а а зі сторони Польщі – більше інвестицій у проекти, які наразі економічно не надто привабливі", – каже головний редактор порталу Biznesalert.pl Войцех Якубік.

Копіювання польського досвіду

Також експерти говорили про продовження передачі українським урядовцям польського досвіду реформ, і про потребу їх проведення навіть за відсутності перспектив членства України в ЄС.

"Протягом трьох років працюю в Києві і зблизька спостерігаю за проведенням в Україні реформ. Буваю у Верховній Раді, в комісіях, розмовляю з урядовцями. Вони мені кажуть, що потребують для прикладу польського досвіду. Чиновники з ЄС пропонують французький чи німецький досвід, проте він надто віддалений від української реальності на відміну від польського", – каже експерт Фонду "Відкритий діалог" Агнєшка Пясецька.

Підсумовані експертні рекомендації мають бути готовими протягом наступних двох місяців.

Автор: Ігор Тимоць