Як відкрити "власне посольство" на кордоні, яке приноситиме вражаючі прибутки
24 грудня 2012 року уряд Миколи Азарова за умовами "адміністративно-правової реформи" провів суперечливе об'єднання Державної податкової та Митної служб України: для реогранізації, оптимізації та протидії корупції. Однак слово "оптимізація" лунає з уст і теперішньої влади. Хоча у новому уряді змогли оптимізувати лише схеми "попередників".
Закордонним перевізникам та українським експортерам перетнути рубіж двох країн без митниці нереально. Принаймні так прописано в законодавстві.
Перед тим як завезти або вивезти щось "з" чи "в" Україну товар потрібно зробити "легальним". І легалізувати його можна прямо на кордоні.
Митниця у будь-якому випадку здійснює розмитнення, просто є можливість обрати: здійснювати розмитнення у прикордонній зоні, або вже не внутрішній території. В залежності від ведення бізнесу, а також логістичних потреб.
Коли у справу вмішується специфіка бізнесу та логістика, у пригоді стає другий варіант — митний термінал. Тут авто зважують, зчитують номер і зовнішній вигляд. Далі митний брокер подає митну декларацію, митники оформлюють її.
На терміналі проводять огляд вантажу. Далі його пломбують митники, і він лежить на складі, доки не отримає додаткових даних.
А вже після цього вантаж стає легальним і його можна продавати в Україні. А сам термінал, отримавши гроші з перевізника за оформлення, сплатить податки до державної казни та місцевого бюджету.
Земля на митному терміналі особлива, з особливим статусом, майже як у посольства. У Чернігові таке "посольство" знаходиться за 70 кілометрів від Білорусі.
Але цей термінал користі країні більше не принесе. Наразі зона митного контролю тут закрита. Натомість відкрилося нове аналогічне підприємство неподалік.
Термінали є не тільки в прикордонних областях: переважно вони у кожному обласному центрі. Проте чітких правил для їх відкриття навіть сама митниця не має.
Про те, хто і як відкрив власну прикордонну зону, та доклав руку, щоб закрити конкурентів, дивіться у розслідуванні агентів "ЦРУ".
Дивіться також: "Смотрящі" та VIP-в'язні: під кого насправді писався "закон Савченко"