Як виготовляють великі рухомі сходи — ескалатори
Ми сприймаємо їх як звичну річ, але понад 100 років тому наші пращури змушені були підніматися на верхні поверхи без допомоги ескалаторів. Лише у Лондоні їх понад 400.
Їхній термін експлуатації становить 20 років, і за цей час вони долають півмільйона кілометрів. У Конні щороку виготовляють близько 150 ескалаторів. Кожен окремий пристрій створюють упродовж 6 тижнів.
Один із найважливіших моментів – упевнитися, що сходи рухатимуться по ідеально прямій лінії. За найменшої похибки окремі сходинки заклинить і увесь механізм зупиниться.
На ескалаторі довжиною 20 метрів, допускається похибка у кілька міліметрів з одного кінця стрічки до іншого. Щоб досягти такого результату, на заводі використовують спеціальну нитку. Центральну точку сходів вимірюють з кропіткою точністю, адже це є запорукою того, що ескалатор рухатиметься плавно.
Сходи та перила живляться від одного двигуна, який приводить у дію ще й ланцюговий привід. Тож коли сходинки досягають верху або низу, вони обертаються і створюють пласку платформу, на яку легко ступати. Аби люди не втрачали рівноваги та не падали один на одного, потрібні рухомі перила.
Сходинки та перила направлені в один бік і з'єднані одним і тим же ланцюгом, тож у них немає жодних шансів рухатися з різною швидкістю.
Після того, як усі складові ескалатора старанно змонтовані, виникає інша проблема — доставити прилад вагою 11,5 тонн. Аби поставити його в потрібну позицію, верхня частина кріпиться до шківів та піднімається на полозах. Таким чином ескалатор встановлюють під необхідним нахилом — під кутом 30 градусів. Якщо на заводі все зробили чітко за замірами – металеві сходи ідеально ляжуть на своє місце.