Як з російською пропагандою в Криму збирається боротись українська влада

Перші дні окупації Криму. 3 березня 2014 року. Активіст Решат Аметов виходить на мирний одиночний пікет під будівлю Ради міністрів Криму. Невідомі в камуфляжі хапають його і тягнуть у машину.

Чоловік зник на 2 тижні. Згодом його понівечене тіло знайшли посеред поля. Сиротами залишились троє малих дітей. Нині розслідування його вбивства фактично заморожене.

Решат Аметов став першою жертвою окупантів. Лише за перший рік російські агресори вбили, викрали та закатували 24 кримчан. Втім, російська пропаганда намагається нав'язати так званий міф "непролитої крові" під час захоплення Криму.

Читайте також: Хакери опублікували переписку пропагандистів Росії

За три роки окупації Криму вимушено покинули півострів майже 10% населення. Аби боротися з міфами російської пропаганди кримські активісти разом із Міністерством інформаційної політики розробляють стратегію інформаційної реінтеграції Криму.

Це комунікаційний документ, мета якого виробити мову, за якою можна розмовляти з декількома аудиторіями: Крим, Україна, світ. Наша мета зробити в Україні так, аби згуртувати соціальну думку з приводу того, що потрібно повертати Крим та чому це потрібно робити. Чому важливо сьогодні розмовляти про Крим,
– розповіла перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

Розробку документа обіцяють завершити до кінця березня. Планують також виготовити методичні матеріали для навчальних закладів України, транслювати фільми про Крим та знімати соціальні відеоролики.