Якої підтримки потребує бізнес під час карантину: пояснення юристів
Україна ввела карантин на своїй територій через пандемію коронавірусу Covid-19 з 12 березня по 3 квітня. Це матиме значний вплив на український бізнес, якому доведеться стикнутись із низкою серйозних ризиків.
Що може зробити держава аби допомогти українським бізнесменам пережити цей кризовий період, юристи пояснили 24 каналу.
Читайте також: Українців не штрафуватимуть за борги по кредитах у період карантину
Як наголосив директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко, загальний спад в українській та світовій економіці карантином тільки додатково "стимулюється".
За його підрахунками, без кризи та карантину у січні ВВП України вже скоротився на 0,5%. Одним з головних драйверів зростання ВВП у 2019 році була торгівля.
Саме сфера послуг і торгівля постраждають в першу чергу через введення обмежень на час карантину. Таким чином, тільки за рахунок зменшення роздрібного товарообігу, на нас очікує статистичне зменшення квартального ВВП. Зменшення виручки підприємств – це зменшення надходжень до бюджету, та реальних зарплат персоналу,
– сказав він.
Нікітченко додав, що через підвищення ризиків багато підприємств вже поставили на паузу реалізацію нових проектів, і тим більше інвестиційних проектів. "Паніка, яка провокується в тому числі і діями влади, призводить і до тиску на валютний курс. А це знову зростання ризиків, пришвидшення рівня інфляції", – зазначив він.
Читайте також Як світова криза змінить Україну та світ
Тому для всіх галузей, за виключенням сфери торгівлі та послуг, пасажирських перевезень та туроператорів (які постраждають більше ніж в середньому бізнес), основні загрози це різке зростання загальних ризиків в економіці. Отримати фінансування, запустити новий проект стає набагато складніше і дорожче.
Все, що поки зробив парламент – дозволив не платити ЄСВ два місяці, тобто – зекономив їм 2078 грн. Бізнесу необхідне суттєве зменшення податкового навантаження, особливо на фонд оплати праці. Також – це довгострокове пільгове кредитування. Активізацію програм з державно-приватного партнерства,
– сказав Нікітченко.
Як пояснила у коментарі 24 каналу адвокат Тетяна Охрімчук відстрочка зі сплати податків необхідна особливо у тих сферах які зазнають найбільших збитків (транспорт, туризм, ресторанний бізнес тощо). "Крім того, важливо розуміти як бути з можливістю застосування штрафних санкцій через прострочення виконання контрактів, оскільки за кожний день прострочки нараховується пеня", – додала вона.
Разом з тим, за її прогнозами, через обмеження пересування в Україні та світі, ми матимемо таку собі короткострокову ізоляцію від зовнішнього світу що вдарить по кишені незалежно від того, які стабілізаційні заходи вживатиме уряд.
Перелік питань, які ще потрібно вирішити, є чималим. "Досі незрозуміло, хто має нести економічний тягар і в якій пропорції: хто заплатить за простій бізнесу? На що виживати працівникам? Як платити зарплату, не отримуючи дохід?" – додав юрист-міжнародник, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "ЄПраво" Віталій Власюк.
Власне, маємо два полюси: або платити зарплату, або не платити. І якщо у випадку збереження дистанційного режиму роботи ще якось можна платити, то що робити ресторанам, розважальним закладам? Звільняти працівників? Відправляти у неоплачувану відпустку, чим перекладати тягар на людей? – сказав він.