Європа готова прислухатись до пропозицій Кремля щодо Донбасу, — політолог
Через безвихідь європейські лідери схильні до того, аби прислухатись до кремлівських пропозицій щодо вирішення конфлікту на сході України.
Про це у своїй колонці для видання "Новое время" написала російський політолог, старший співробітник Brookings Institution Лілія Шевцова.
За словами експерта, зараз Україна перебуває у сірій зоні невизначеності. При цьому у небайдужих до долі Києва західних столицях сподіваються, на думку Шевцової, що зі стабілізацією ситуації та здійсненням реформ Україна буде втягуватись у європейську орбіту.
Політолог констатує, що члени НАТО солідарні з Києвом, але не знають, чим цю солідарність наповнити. При цьому мінський пакет означає легітимацію російського впливу не тільки на ситуацію на Донбасі, а й на конституційний формат української держави взагалі.
Звичайно, західна доктрина стримування змусила Кремль переглядати тактику... Крім того, у ході конфлікту сталося неймовірне: Німеччина вийшла зі своєї недавньої ролі економічного і політичного партнера Москви, ставши європейським гегемоном, компенсуючи слабкість ЄС. Наслідки цього прориву поки складно усвідомити, але вони призведуть до нового балансу сил,
— вважає Шевцова.
Експерт пояснює, що зараз українцям слід врахувати наступні моменти: втому політичного Заходу від кризи, відсутність у західних столицях розуміння, що робити далі, а також — їхні побоювання вплутатись у відкриту силову війну з Москвою.
Створюється враження, що європейські лідери, відчуваючи безвихідь, схильні прислухатися до кремлівських пропозицій щодо виходу з війни. Це означає: проведення місцевих виборів в Донбасі і надання "особливого статусу" сепаратистським анклавам у рамках української державності. Мабуть, Захід схиляється до того, щоб заморозити або підморожувати ситуацію за будь-яку ціну. Але от питання: а чи піддається цей конфлікт замороженню?
— риторично запитує аналітик.
На думку Шевцової, до більш активної і масштабної участі Заходу у зміцненні української державності можуть схилити два фактори: нова відкрита агресія Москви і (або) переконлива політика української влади щодо реформування країни.
"Саме реформи та їх підтримка з боку населення дозволили балтійським державам стати частиною Європи", — нагадала вона.
Читайте також: Путін здійснить свої військові плани в серпні, — американський аналітик