"Їдьте в Україну": все більше біженців залишають Польщу через антиукраїнські настрої

Ще однією з причин зменшення кількості українців з тимчасовим захистом у Польщі називають його втрату, зокрема через перебування за межами країни понад місяць. Про це повідомляють у міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Втім, чимало українців повідомляють, що причиною переїзду стала неприязнь поляків, пише "Радіо Свобода". 

Чому все більше українців їде з Польщі?

Юлія Московчук залишила Мелітополь разом зі своїми двома синами у перший день повномасштабної війни. Прихисток родина знайшла у місті Торунь, що за понад 250 кілометрів від Варшави. Згодом в Торунь також приїхали її мама, тато та бабуся. 

Жінка поділилася, що Польщу обрала через близькість до України, а також через те, що розуміла польську. Місцеві прийняли родину добре: допомагали з житлом, одягом та їжею. Але українка поділилася, що кілька разів її старший син потрапляв у неприємні ситуації через те, що спілкувався українською мовою. 

Він їхав в трамваї чи автобусі й розмовляв телефоном. До нього причепилися: "Чому ти в Польщі не говориш польською?". Він відповів, що розмовляє з українцями й говорить рідною мовою. Конфлікт був, але мінімальний. Або гуляв на вулиці з другом, теж українцем. До них підійшов чоловік і почав говорити, що потрібно розмовляти польською. Там майже дійшло до бійки, але другий хлопець дістав телефон і почав знімати цього чоловіка, тоді все закінчилося, 
– розповіла Юлія Московчук.

Першого липня 2026 року родина повернулася до України і зараз проживає в Запоріжжі. Повертатися до Польщі Юлія не планує, а причиною називає сукупність різних факторів: сум за домом, бажання дітей навчатися в українській школі тощо. 

Але ще одним фактором було ставлення до українців. У мене теж був страх: не дай, Боже, щось станеться. Було страшно вийти на вулицю, з кимось заговорити, щоб почули, що ти українець, 
– додала жінка. 

Тим часом українка Людмила з двома доньками переїхала до Польщі з Києва з двома доньками. Після півтора року життя родина переїхала до Іспанії, а ще через сім місяців повернулася до Польщі знову задля навчання доньок. 

Втім, після повернення ставлення до українців відчувалося вже зовсім іншим – її родина почала стикатися з неприязню через українське походження. 

Було таке враження, наче ти йдеш вулицею, а тобі зараз камінцем кинуть у спину. Відчували косі погляди. Моя мама останнім часом, коли їхала з роботи, не розмовляла в автобусі українською. Коли хтось телефонував, відповідала, що передзвонить уже вдома. Донька пішла підпрацьовувати в магазин, а працівниця-полька їй сказала: "Ти тут працювати точно не будеш, їдь в Україну". Нам обмазували двері варенням, підкидали сміття, а потім один поляк із нижнього поверху почав кричати мамі: "Їдьте в Україну!", 
– розповіла Людмила. 

Остаточне рішення про переїзд з Польщі жінка ухвалила після інциденту з донькою. Та гуляла у парку з друзями, коли до компанії підійшли дорослі поляки та попросили цигарки. Підлітки відповіли, що не палять, і після цього почався конфлікт через український акцент.

Почалися словесні образи. Моя донька взагалі стояла осторонь, дивилася щось у телефоні. Жінка-полька вирвала телефон у неї з рук і вдарила її так, що вибила зуби. Один передній зуб – майже під корінь, ми його так і не змогли врятувати, другий постраждав трохи менше. Коли побачили в дитини кров – втекли, 
– розповіла жінка.  

За її словами, підлітки одразу ж побігли до магазину, де були поліціянти, але ті наказали їм іти додому. Після цього жінка подала заяву до поліції, але підозрюваних досі не встановили. 

Важливо! За даними головного управління поліції Польщі, за перше півріччя 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті. Мовиться про погрози, фізичні напади, образи тощо. Це на понад 30% більше, ніж торік, і практично на 35% більше, ніж 2024 року. Якщо тенденція збережеться, кількість зареєстрованих випадків може стати рекордною.