Земельна реформа

Про земельну реформу

Хто має стати основним користувачем земельної реформи? В чиїх інтересах відкривається ринок?

Т Однозначно є дві основні цільові групи: це безпосередньо українці, в тому числі власники земельних паїв, та аграрії, які працюють або хочуть працювати на українській землі.

Для них ми маємо три основні бенефіти:

Українці мають отримати право вільно розпоряджатися своєю власністю

Українці мають отримати чесну ціну за розпорядження своєї землі

Аграрний сектор має отримати економічний імпульс для розвитку

Також важливими є те, що аграрії, які працюють там, повинні мати всі можливості зберегти свої підприємства і розвиватися.

М Дивіться, ринок землі, як і будь-який інститут, це річ, яка направлена на те, аби стимулювати ріст економіки для конкретного результату.

На думку Михайла Соколова, дрібні і середні фермери є кращими господарями і створюють більше робочих місць, ніж холдинги, тому саме мають бути цільовою аудиторією земельної реформи.

Середній бізнес дає більше робочих міст і більше додаткової вартості з гектара, тому якщо повертатися до законопроєкту про земельну реформу, то ми виступаємо проти того, щоб були допущені іноземці, адже вони не приходять для того, аби інвестувати малого чи середнього фермера, їм це не цікаво. Тому вони входять в великі холдинги.

Уряд пропонує свій законопроєкт земельної реформи, а депутати подали багато своїх законопроєктів. Яку ж модель брали за основу, коли уряд розробляв законопроєкт? Досвід якої країни вивчали і чи підтримає уряд депутатський законопроєкт?

Т Ми орієнтувалися на американсько-канадський досвід, тому що там середній розмір фермерського господарства від 700 (у США) до 2000 (у Канаді) гектарів, а не є дрібним.

В тому числі там вільний ліберальний ринок, тобто є доступ всіх суб’єктів і невелика оборотність – 2-3 % в рік.

У цих країнах присутні агрохолдинги, але їхня частка не домінуюча. Адже в Україні ми бачимо, що є великі компанії, які обробляють десь 25 відсотків, і їхня частка за останні два роки трохи зменшилася. Тобто зараз обмежень ніяких немає.

А чи не буде так, що після прийняття законопроєкту їхня частка збільшиться через те, що в них сьогодні більше грошей, ніж у звичайного фермера?

Т Їхня частка збільшитися не може, апріорі, тому що є обмеження по концентрації. В тому числі, ми підтримуємо ідею, що в області концентрація має бути зменшена до 8 %.

Чи підтримуєте ви депутатський законопроєкт?

Для нас різниця одна – часовий горизонт, а ціль земельної реформи однаковий що в урядовому варіанті законопроєкту, що в депутатському. Ми вважаємо, що потрібно отримати максимальну корисність якнайшвидше.

М Якщо ми візьмемо США, то в них в кожному штаті є своє законодавство. Там діють доволі жорсткі обмеження на купівлю землі.

Ми постійно кажемо, що ринок земля дасть нам завтра якийсь економічний розвиток, але це не правда. Тому що все, що відбудеться через рік-два, буде означати наступне: що сільськогосподарські підприємства, які до цього часу розвивалися за рахунок власних інвестицій, тепер будуть ці гроші вкладати в купівлю землі. Від цього підприємства рости не будуть.

Тому якщо чесно порахувати модель, то виходить, що ми на найближчі 5 років отримаємо не прискорення темпів росту, а їх падіння. Від’ємний результат в нас вийде, якщо ми виходимо на допуск іноземців та отримаємо ціну в районі 2,7 тисячі доларів.

А якщо будуть лише фермери і українські юридичні особи?

Ситуація наступна: що в принципі падіння виробництва при запуску ринку землі буде в будь-якій моделі. Це ціна за запуск ринку.

Позитивний ефект буде згодом, коли вони викуплять землю. Питання лише в тому, яка глибина просідання. І в тій моделі, де будуть тільки наші фермери і компанії з якимись обмеженнями, глибина падіння буде меншою і ми швидше з неї вийдемо. Насправді є ціна запуску ринку і її доведеться заплатити.

Що пропонують дрібні і середні фермери уряду як альтернативу, щоб забезпечити їх права, а ахгрохолдинги не були домінуючими?

М Ми кажемо про таке:

Перше – не впускаємо іноземців

Друге – вводимо обмеження, зокрема і на кількість землі в одні руки.

Це точно не 100-200 тисяч гектарів, ми пропонуємо 5-10 тисяч, бо це оптимальний розмір господарства. Тобто в принципі потрібно знизити цю планку захмарних гектарів набагато нижче, тоді це буде раціонально.

Третє – аби на першому етапі не було спекуляцій, ми пропонуємо зробити так, щоб землю могли купувати лише фізичні особи громадяни України.

Це не назавжди, лише на перехідний період, але лише за цієї умови можна зробити так, щоб не було спекулятивних перепродажів землі.

Т Відкриття ринку лише для фізичних осіб не принесе жодної користі жодній групі, окрім тих, хто володітиме цими доходами. Тобто економічного ефекту від цього точно не буде ніякого. Це умовно просто люди, які зараз мають вільні кошти і можуть їх інвестувати. До того ж, буде обмежена ціна на попит.

Чи має уряд прогнози, якою буде ціна оренди і чи вона зросте після відкриття ринку?

Ми прогнозуємо зростання в, мінімум, півтора рази. У питанні оренди ми говоримо про реальні цифри – середня ціна буде у розмірі 4000 гривень, хоча зараз офіційна – 1700 гривень.

Ми закладаємо зростання до 60 тисяч гривень за один гектар.

А продаж землі? Сьогодні говорять про ціну від 800 до 1500 тисячі доларів за гектар. Ця ціна також зросте?

Ми закладаємо, що буде від 2000 до 2500 тисяч доларів протягом перших 5-ти років. А в перспективі буде ціна до 11 тисяч доларів за гектар, проте для цього потрібно ще інвестувати в інфраструктуру тощо.