Життя без готівки, або Як боротися з "вкладами" в трилітрових банках

НБУ презентував проект Cashless Economy, що охоплює цілий ряд амбітних цілей, які ставить перед собою НБУ. Головне завдання – зменшити кількість готівки в нашій країні.

За даними Національного банку України, за минулий рік понад половину доходів, а саме 58%, населення отримало у безготівковій формі. Проте лише 18% витрат проводилися безготівково. Це свідчить, що більшість українців, навіть отримуючи доходи на платіжну картку, звикла знімати їх готівкою у банкоматах. Такий підхід – відставання від сучасних світових тенденцій, вважають і в НБУ, і в професійному середовищі. Як приклад "відсталості", голова НБУ Валерія Гонтарева привела вражаючу кількість готівки, яку задекларували нардепи і міністри у своїх деклараціях – цивілізовані чиновники та інші державні керівники у всьому світі зберігають гроші на банківських рахунках. Є й інші фінансові механізми. Але у трилітрових банках кошти точно ніхто не закопує.

Чому безготівка краща готівки

Звичайно, у випадку з готівкою в е-деклараціях можновладців чимало питань виникає не тільки з точки зору фінансової грамотності, а ще й в аспекті законності набуття цих грошей. Менше з тим, аргументами "за" безготівковий розрахунок виступають:

- прозорість – покласти на банківських рахунок (а отже і використати) "брудні" гроші важче,
- безпека – вкрасти віртуальні гроші складніше, ніж кеш;
- простота процедури – відслідкувати будь-які операції в безготівкових системах простіше, ніж готівкові.

Для чесних підприємців і громадян вибір очевидний. Але існують свої "але", чому українці більше довіряють готівці.

Проблеми безготівкового розрахунку в Україні

У НБУ визнають – кількість готівки у країні залежить від багатьох факторів: рівня розвитку економіки та безготівкових платежів, від частки тіньового сектору, а також – від проникнення термінальної мережі, культури, грамотності населення та мотивації. В Україні низький рівень проникнення безготівкових розрахунків, у нас високий показник співвідношення готівкової маси до ВВП (14,6 % у 2015 р.).

Високий рівень тіньової економіки в країні та низький рівень довіри до банків забезпечує попит на готівку, а високий рівень готівки в обороті гальмує ріст економіки, знижує рівень прозорості та затримує активний розвиток сучасних сервісів та технологій. Разом з тим, у нас інфраструктура менш розвинута, ніж в країнах Європи: в Україні високе проникнення банкоматів, проте за іншими показниками (мережа POS-терміналів, кількість безготівкових операцій серед населення) країна суттєво відстає. До всього – встановлені розміри лімітів готівкових розрахунків значно перевищують європейські норми. А для платіжних карток, що використовується для виплати заробітної плати, застосовуються тарифи, за якими стягується комісія за зарахування коштів (тобто плата за обслуговування картки покладається на працедавця), а держатель знімає готівку у мережі банкоматів безкоштовно. Отже, безкоштовна конвертація, помножена на недостатній розвиток інфраструктури підштовхує користувачів переводити гроші в готівкову форму.

Саме для подолання цих проблем і розробили проект Cashless Economy, прописавши в ньому "дорожню карту" – як сприяти безготівковим розрахункам.

Які зміни внесе Cashless Economy

Пріоритетні дії, прописані НБУ, залучать усіх учасників розрахунків: клієнтів-громадян, бізнес і уряд (державу). Впроваджуватимуть, зокрема, наступне:

- створення умов для швидких та зручних розрахунків у безготівковій формі;
- розвиток альтернативних способів розрахунків (мобільні платежі, системи інтернет-розрахунків тощо);
- створення умов для вільного доступу систем он-лайн інтернет-розрахунків (PayPal, Google wallet, Apple pay);
- введення віддаленої ідентифікації та верифікації клієнта (в т.ч. BankID, ЕЦП);
- закріплення на законодавчому рівні норми щодо максимізації здійснення виплати заробітної плати за допомогою платіжних карток;
- покладення на власника (карткового) рахунку витрат за отримання грошей в готівковій формі та оплата комісійних витрат;
- фінансову мотивацію: знижки, бонуси, надання додаткових сервісів при безготівкових розрахунках;
- всі соціальні виплати та пенсії через безготівкові канали;
- виплату податкового кредиту для фізичних осіб виключно у безготівковій формі;
- забезпечення прийняття оплати у безготівковій формі в усіх точках продажу (включаючи альтернативні канали оплати);
- елементи контролю за прийняття оплат у безготівковій формі торговцями;
- поєднання функції фіскалізації та прийому безготівкової оплати в одному пристрої, в тому числі пристрої загального вжитку;
- розвиток технологій: contactless, e-commerce, P2P, NFC/НСЕ.

"Першочерговими напрямками для впровадження cashless є повсякденні операції – це оплата транспорту, комунальних послуг, переведення всіх державних виплат, насамперед пенсій та стипендій, у безготівкову форму", – наголосила Гонтарева.

Вигоди для всіх

Розвиток безготівкової економіки буде вигідним для усіх учасників грошових відносин, переконані в НБУ.

Для держави це: підвищення бази оподаткування від прозорого ведення бізнесу; зниження обсягів тіньової економіки та декриміналізація; скорочення витрат на обслуговування грошового обігу, друк банкнот тощо; безготівкові кошти знаходяться в економіці ; монетизації пільг – оплата по факту використання.

Бізнес отримає: збільшення середнього чеку за кожною операцією; підвищення захисту від шахрайських дій (пограбування, підроблення банкнот і т.д.); скорочення операційних затрат (на послуги з інкасації, касирів тощо); розширення клієнтської бази за рахунок додаткових переваг, акцій (crosssales, co-brand, cash-back, rewards); зростання комісійного доходу, ліквідності ; зниження ризиків.

Громадяни матимуть: підвищення захисту від шахрайських дій (пограбування, підроблення банкнот і т.д.); зручність у використанні; доступ до додаткових сервісів та можливостей; можливість отримувати доходи легальним шляхом (без зарплат "у конвертах").

Читайте також: "Банкопад": що потрібно пам'ятати про зачистку банків і захист вкладників