Життєвий шлях Команданте Чавеса (Фотофакти)

6 березня 2013, 12:45
Читать новость на русском

Вчора, 5 березня, пізно ввечері у військовому госпіталі після тривалої боротьби із раком помер 58-річний Президент Венесуели Уго Чавес.

Яким був і чим запам'ятався Команданте Чавес?


1954


Уго Рафаель Чавес Фріас (Hugo Rafael Chávez Frías) народився 28 липня 1954 року в містечку Сабанета в штаті Барінас на південному сході Венесуели в багатодітній сім'ї шкільного вчителя Уґо де Лос Рейес Чавеса і Єлена Фрієс.

До речі, коли мати сподівалась, що син стане священиком, хлопець мріяв про кар'єру професійного бейсболіста, у складі команди Criollitos de Venezuela брав участь у національній першості з бейсболу. До речі, таке захоплення він підтримував й на посаді президента.

Фото: Ebay-Venezuela

1975-1982
У 1975 році Чавес завершив навчання у Військовій академії в чині молодшого лейтенанта за фахом "Військові науки, інженер сухопутних військ". Він служив у повітряно-десантних частинах, і червоний берет десантника згодом став невід'ємною частиною його образу.
У 1982 році (інші дані кажуть ще про навчання в академії, у 1977 році) з товаришами по службі Чавес заснував підпільну організацію "Боліваріанська армія народу Венесуели" COMACATE (абревіатура, складена з перших і других літер у назвах середніх та молодших офіцерських чинів). Невдовзі COMACATE трансформувалася у "Революційний боліваріанської рух" – РБР-200, названий на честь героя латиноамериканської війни за незалежність Симона Болівара.

Фото: AFP

1992

3 лютого 1992 року підполковник Чавес став на чолі військового перевороту проти президента Венесуели Карлоса Андреса Переса, непопулярного через високий рівень корупції і політику скорочення державних витрат. Мета Чавеса – домогтися відставки президента й уряду, покласти край корупції, неоліберальним реформам і використанню збройних сил проти народу Венесуели.

Повстання, під час якого загинули 18 людей і 60 отримали поранення, через день придушив уряд. Чавес здався владі і потрапив до тюрми, де провів два роки, у 1994 році вийшов на свободу по амністії президента Рафаеля Кальдери. Чавес реорганізував своїх прихильників у політичну партію лівого спрямування – Рух за п'яту республіку (ісп. Movimiento V Republica) і перейшов від збройної боротьби до легальної політичної діяльності, "Боліварської революції" (спрямованої на подолання неписьменності, бідності і низки інших соціальних проблем)

Фото: AFP

1998

Чавес вперше балотувався на пост президента під гаслом боротьби з корупцією. Тоді він утримувався від радикальної політичної риторики, і запропоновану ним програму реформ важко було назвати революційною. 6 грудня 1998 Чавес став Президентом країни, набравши 56,5% голосів виборців. Політика уряду Чавеса включала ряд масштабних соціальних програм, зокрема, щодо створення систем загальної освіти та охорони здоров'я.
Уряд встановив жорсткий контроль над державною нафтовою компанією Petroleos de Venezuela, прибутки якої спрямовувалися на потреби суспільства: будівництво лікарень і шкіл, боротьбу з безграмотністю, проведення аграрної реформи та інші. Саме так Чавес і завоював підтримку малозабезпеченої більшості населення. Згодом він приступив до націоналізації підприємств у різних галузях промисловості.
Фото: АР

1999-2001

У 1999 році прийняли нову конституцію Венесуели, яка збільшила президентський термін з п'яти до шести років й надала можливість переобиратися на другий термін. На наступних президентських виборах 30 липня 2000 року Чавес набрав 59,76% голосів.

Тепер політичний курс Чавеса, названий "боліваріанським рухом до соціалізму", змістився уліво. Він виступав з жорсткими заявами на адресу "олігархів-хижаків" – керівників нафтової галузі, а також ієрархів католицької церкви і опозиційних журналістів. На зовнішньополітичному напрямку Команданте зайняв антиштатівську позицію. А у 2001 році осудив військову операцію США в Афганістані. Він був переконаний, що американці для боротьби проти терору самі використовували терористичні методи. Чавес став ініціатором зміни назви країни на Боліваріанська республіка Венесуела (на честь Симона Болівара).

Фото: AFP

2002-2004

Внаслідок державного перевороту 11 квітня 2002 року Чавеса позбавили влади на три дні, його заарештували і утримували на острові Орчіла неподалік від узбережжя країни, та він відмовився зректися влади. Державу очолив Педро Кармона Естанга, який розпустив парламент, припинив роботу генерального прокурора і державного контролера, а також відмінив прийняте в роки президентства Чавеса законодавство, про перерозподіл частини національного багатства на користь незаможних. США вітали такий переворот.

Та 14 квітня за підтримки лояльних частин армії і численних прихильників Чавес повернувся на президентську посаду. А після 2002 року опозиція намагалася боротися з Чавесом конституційними методами. Правління Чавеса супроводжувалося невдоволеністю та виступами правої опозиції переважно з заможних верств населення країни, а 15 серпня 2004 року противники президента домоглися проведення референдуму про довіру керівництву країни. Проте більшість венесуельців (59,10% з тих, хто проголосував) підтримали Чавеса, і його влада лише зміцнилась.

Фото: REUTERS

2006

Під час передвиборчої кампанії 2006 року, яку Чавес вів під гаслом "в ім'я кохання", пообіцяв своєму "головному суперникові" Бушу – "містерові Дияволу", що "кандидати від імперіалізму будуть стерті в порошок". Чавес повідомив про плани внесення до конституції Венесуели поправок, що дозволяють президентові переобиратися необмежену кількість разів.

Йому вдалося згуртувати розрізнені сили опозиції в єдине ціле. На виборах 3 грудня 2006 року Чавес переміг.

Фото: Globallookpress.com

2007

У 2007 році Чавес очолив нову політичну організацію – Об'єднану соціалістичну партію Венесуели, створену шляхом об'єднання Руху П'ятої республіки та інших партій, що підтримують "Боліваріанський рух до соціалізму".

Того ж року у січні парламент надав Чавесу розширені повноваження строком на півтора року: керувати країною за допомогою указів, в обхід законодавчої влади. Згодом розпочалася націоналізація корпорацій у ключових галузях. Венесуела викупила у американській AES Corporation активи найбільшої енергетичної компанії Electricidad de Caracas (EDC). Було укладено угоду про покупку акцій телекомунікаційного гіганта CANTV, що належали американській Verizon Communications.

Фото: AFP

2011

У 2011 році Уго Чавесу діагностували рак. Президент неодноразово проходив курс лікування у зв'язку із хворобою. Наприкінці 2012 року у Команданте різко похитнулося здоров'я після операції із видалення ракової пухлини.

Фото: АР

2012

Уго Чавес учетверте обраний президентом країни. Проте, його інавгурація не відбулася через стан здоров'я та застереження медиків.

Фото: AFP

2013

Уго Чавес помер. Уряд Венесуели оголосив семиденний траур у зв'язку зі смертю Президента. Передбачається, що похорони відвідають лідери країн Латинської Америки.

Фото: АР

Підготувала Ірина ВОВК