ЗНО в середній та початковій школі: коли впровадять і як це виглядатиме

Якою буде процедура тестування для четвертих та дев'ятих класів та коли це запрацює – дізнавалися журналісти сайту "24".

Безперечно, застосування системи зовнішнього незалежного оцінювання як такого – помітний крок у реформуванні та вдосконаленні української освіти, вдала спроба подолати корупцію на "освітянській ниві". Адже зовнішнє тестування – справді чималий шанс без грошей та "блату" потрапити в престижний ВНЗ та відчути, що 11 років не були проведені марно.

Тепер систему незалежного оцінювання у Міносвіти планують запровадити для дев’ятикласників та четвертокласників. Щоправда, для останніх за допомогою процедури ЗНО планують лише моніторити якість освіти у початковій школі.

Що планують зробити?

Наразі питання про запровадження ЗНО після здобуття початкової і середньої освіти – на рівні обговорення, відзначила в коментарі сайту "24" екс-заступник міністра освіти, віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун.

Кінцеве рішення – за парламентом. Введення ЗНО в четвертому та дев’ятому класах – одна з норм, прописаних в законопроекті "Про освіту", яким передбачається перехід на 12-річну школу. При цьому останні 3 роки навчання в старшій школі будуть профільними, але допоки законопроект не прийняли – можемо говорити лише про дискусію з цього питання, каже Совсун.

Останні 3 роки навчання в старшій школі будуть профільними

Однак експертне середовище більш-менш уже дійшло спільної думки. Вона полягає в необхідності перевіряти якість навчання учнів не лише після закінчення 11 класу, коли можна зафіксувати рівень підготовки, але пізно щось виправити, а й відслідковувати рівень досягнень учнів упродовж навчання, коли є можливість виправити недоліки в підготовці – пояснює екс-заступник міністра освіти.

При цьому, за словами Совсун, важливо не "заточувати" всю систему освіти лише під підготовку до цих іспитів.

Наприклад, нинішній формат складання ЗНО з питаннями та кількома варіантами відповідей, апріорі передбачає перевірку якихось фактів, даних, які учень завчив і фактично унеможливлюється перевірка того, наскільки людина вміє аналізувати,
– зазначає Совсун.

Тому необхідний інший формат іспитів, наголошує вона. Як варіант – тести з відкритими питаннями. Коли треба не просто згадати, в якому році відбувалася певна історична подія, а пояснити, як вплинула ця чи інша подія на подальший розвиток ситуації в країні чи певній сфері.

Якщо іспит буде складений лише як запитання-відповідь, відповідно дітей так і готуватимуть – завчати дати, якісь дані, а не аналізувати питання чи розв’язувати комплексні завдання,
– зауважила Совсун.

До відкритих питань підготуватися складніше. Фактично, підготовка до них – це якісне вивчення певного предмету.

Для четвертокласників – лише моніторинг

У початковій школі дещо складніше, каже Совсун, адже там – менші діти. Тому в першу чергу необхідно мінімізувати рівень стресу для них і проводити перевірку по закінченню початкової школи, не "травмуючи" дітей: у своїй школі, зі своїми вчителями, в максимально дружній до дитини формі.

Зовнішнє незалежне оцінювання після четвертого класу для всіх учнів запроваджуватися не буде. Це буде певна система моніторингу рівня підготовки дітей після початкової школи.

Тобто йдеться про перевірку на певній статистичній вибірці, яка дозволить відслідкувати рівень підготовки четвертокласників по країні в цілому чи конкретному регіоні. Наприклад, щоб подивитися, чи ефективно працює нова навчальна програма. Це має бути моніторингове дослідження, а не ЗНО,
– пояснює екс-заступник міністра освіти.

Відтак, це не повинно впливати на можливість навчатися, приміром, в тій чи іншій школі. Про те, що за результатами іспитів після початкової школи учнів розподілятимуть по різних школах за рівнем підготовки, не йдеться. Це було б некоректно і неправильно з погляду освітньої політики та міжнародної практики, наголошує Совсун.

У 2022-му?

У будь-якому випадку застосування ЗНО в 4 та 9 класах, зараз не більше, ніж просто рішення, що відображені в проекті закону про освіту. Як розповів у коментарі сайту "24" директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, заяви, що зараз лунають з приводу незалежного оцінювання в середній та початковій школі, є поспішними. Реально про подібні запровадження можна говорити, коли цей проект стане законом.

Я думаю, в тій чи іншій формі це відбудеться. Але для цього потрібно, по-перше, зміни в українському законодавстві, по-друге, щоб були напрацьовані відповідні технології,
– відзначив Карандій.

Не обов'язково, додає він, що ЗНО для четверто- та дев'ятокласників має бути схожим за формою проведення ЗНО як для одинадцятикласників. У кожного з них буде своя форма.

Це потребує підготовки: кадрової, технологічної, фінансової. Для цього потрібен час. Має пройти декілька років перед тим, як це стане загальнообов’язковою формою контролю,
– підкреслив директор УЦОЯО.

За його словами, моніторингові дослідження у початковій школі уже в процесі розробки. Планується, що вони мають бути запроваджені з наступного навчального року. Однак, наголошує Карандій, це не "класичне" ЗНО, а своєрідний контроль, який виявлятиме тенденції якості початкової освіти.

Після четвертого класу запровадять моніторинговий контроль для перевірки якості освіти в початковій школі, а не традиційне ЗНО

Що стосується старшої школи, зауважує директор УЦОЯО, багато чого залежить від планів реалізації проекту "Нової української школи" (мета якої – навчити учнів критично мислити, ставити цілі та досягати їх, вміти працювати в команді, володіти сучасними навичками тощо). Відповідно до цього проекту зміни, що мають відбутися в середній школі, передбачають п'ятирічний термін. Тобто на конкретні "трансформації" середньої школи, в тому числі і запровадження ЗНО, реально можна розраховувати, в 2022-2023 роках.

Менше стресу

З тим, що введення такого незалежного тестування – процес не одного місяця чи року, погоджується Інна Совсун. Не варто робити це, наголошує вона, терміново наступного чи цього року. Тільки до пілотування ЗНО після 11 класу готувалися 5 років, нагадує екс-заступник міністра освіти. Необхідна, насамперед, ресурсна підготовка. До прикладу, якщо ввести відкриті питання в тестах, це автоматично збільшить вартість іспиту, тому що треба буде платити викладачам за їхню перевірку.

Читайте також: Вчителям можуть заборонити займатися репетиторством

А от чи буде державна підсумкова атестація, після запровадження ЗНО у 9 класі – питання, яке наразі теж "розбирається". Фактично ЗНО могло б замінити державну атестацію. Необхідно лише обрати формат. Якби вдалося поєднати це все в одному іспиті – для учнів було б набагато менше навантаження та стресу.

Реформа початкової та середньої школи – лише на старті. Поки що далека фінішна пряма передбачає абсолютно новий підхід до навчання та оцінювання рівня знань школярів, сучасні стандарти із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Нова українська школа, яка повинна не лише дати знання, а й навчити користуватися ними, успішно реалізуватися в житті, на роботі, сім'ї. Усе це реально і буде – потрібен лише час. Ну і, звісно, ресурси, нові кадри та фінансування.

Реформа освіти передбачає абсолютно новий підхід до оцінювання знань

Читайте також: Діти колишніх міністрів та нардепів вступали до вузів за фейковим ЗНО