Розмінування агроземель на папері: слідство викрило схему із 49 мільйонами гривень
Правоохоронці повідомили про підозру шістьом особам у справі про можливе привласнення бюджетних коштів, виділених на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. За даними слідства, частину робіт могли лише оформлювати на папері, тоді як фактичне очищення полів не проводили.
Підозрюваних звинувачують у схемі з розмінуванням агроземель
За процесуального керівництва Київської міської прокуратури шістьом особам повідомили про підозру у заволодінні державними коштами, які були передбачені для гуманітарного розмінування сільськогосподарських територій, повідомили в Офісі генпрокурора. За матеріалами слідства, у 2024–2025 роках у Києві працювала група пов'язаних між собою підприємств.
Дивіться також Фортифікації та міни на полі: хто платить за землю та чи буде компенсація
Члени групи брали участь у тендерах на проведення робіт із очищення земель від вибухонебезпечних предметів у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях.
Після укладення договорів із Центром гуманітарного розмінування компанії мали проводити очищення полів. Однак правоохоронці встановили, що частина робіт могла не виконуватися, а до офіційної документації нібито вносили неправдиві дані про розміновані площі.
Один із епізодів розслідування стосується Миколаївської області. За версією слідства, через фіктивне оформлення робіт із розмінування земель із бюджету незаконно перерахували 49,2 мільйона гривень.
Кому повідомили про підозру
Підозри отримали керівники двох приватних компаній зі столиці, які були залучені до виконання робіт із гуманітарного розмінування. Їм інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом підроблення документів.
Крім того, правоохоронці повідомили про підозру трьом керівникам груп розмінування та керівнику агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт.
За даними слідства, ці особи могли знати про те, що фактичне очищення територій не проводиться, але все одно сприяли оформленню документів про нібито виконані роботи.
Дії підозрюваних кваліфікували за статтями Кримінального кодексу України щодо заволодіння бюджетними коштами, пособництва у вчиненні злочину та складання неправдивих офіційних документів.
Зверніть увагу! Під час розслідування правоохоронці отримали записи розмов фігурантів справи. У них, як зазначається, вони обговорювали питання контролю за виконанням робіт та можливість того, що перевірки фактичного розмінування не проводяться. Наразі триває досудове розслідування. Водночас відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її провину не доведуть у суді та не буде ухвалено обвинувальний вирок.