Амбіції, дно і "хайп": українці оцінили кандидатів у президенти
У важкі для України часи громадяни мають визначитися з вибором наступного президента. Кандидати розподілили між собою електоральні поля та розганяють мотор агітації на повну.
Дехто робить помилки та втрачає підтримку населення. Інші користуються цим для збільшення власного рейтингу. Соціологи в цей час публікують дослідження, щоб формально виразити настрої українців на передодні прийняття ними доленосних рішень для країни.
Листопад-грудень були насиченими на політичні події. Чого варті лише воєнний стан та об'єднання Бойка з Рабіновичем. Електоральні успіхи останнього місяця року цікавлять як людей так і політиків, бо саме дослідження змін настроїв громадян є оцінкою прийнятих рішень, а рішень останнім часом було прийнято чимало.
Інститут аналізу та прогнозування, у період з 7 по 18 грудня, провів аналіз суспільно-політичної думки в 24 областях України та Києві. Було опитано більше 2000 респондентів у віці від 18 років. Ось найцікавіші висновки, що випливають з результатів дослідження.
1. Бойко з Рабіновичем "не дострибнули" до своїх амбіцій
Ідею об'єднання "Опозиційного блоку" та "За життя" виношували вже давно. 16 листопада ідея була остаточно втілена в життя, коли визначились з єдиним кандидатом – Юрієм Бойком. До об'єднання, рейтинг "Опозиційного блоку" був – 8%, а "За життя" – 5%. В результаті "об'єднання" та розколу в "Опоблоці", відбулося розпорошення електорату "опозиції".
Бойко та Рабінович очікували об'єднати свої електорати в один і залучити нових людей демонстрацією сили, єдності та рішучості, але розкол з Рінатом Ахметовим вибив землю з під їхніх ніг. Громадяни оцінили ситуацію зниженням об'єднаного рейтингу партій з 13% до 9% (втрачено 4% підтримки). Подібне падіння, без сумніву, є дуже болючим для амбіцій та інвесторів Бойка.
2. Порошенко сягнув електорального дна
Згідно з дослідженням чотирьох провідних соціологічних компаній України (СОЦІС, КМІС, Рейтинг і Центру Разумкова), проведених у період між 28 жовтня та 14 листопада 2017 року, Петро Порошенко мав рейтинг 11,9%. Опитування, проведене КМІС, Центр Разумкова та СОЦІС, вже цього року – в період з 30 серпня по 9 вересня показувало, що рейтинг Порошенка впав аж до 8%.
Здавалося б, що після нещодавньої "перемоги" з воєнним станом рейтинг Порошенка мав впасти взагалі до 5%, оскільки більшість західних колег та патріотів України побачили в цьому намагання зірвати вибори та навіть встановити диктатуру. Голосування за це рішення фракції бойкотували весь день і Порошенко "ввімкнув задню". Рятуючи своє положення, він пішов на серію домовленостей та уточнень до законів.
Тим не менше, ми бачимо, що рейтинг Порошенка змінився лише у межах похибки, тобто по факту незмінний. Чому? Тому що кожен президент на виборах завжди має мінімум 5% підтримки, тільки тому що він уже президент. Цьому сприяє впізнаваність, жага окремих груп громадян до стабільності, спричинена страхом нових змін та нерідко так званий "адмінресурс". 5% зрозуміло де взялися, а звідки ще 3%?
Інші 3-4% – це "бізнесресурс", тобто люди, які працюють в "Рошені", "Богдані", "П'ятому елементі" та інших бізнесах Порошенка, які під час президентства росли швидше ніж гриби після дощу. Таких людей весь час маринують в пропорошенківському інформаційному просторі, де їх зомбують не гірше ніж росіян московські ЗМІ. Поразки виставляють як перемоги, по 10 разів розповсюджують брехню, підкріплюючи її авторитетом кишенькових державних представників, формують необ'єктивні образи… Якщо людина опирається корпоративній пропаганді, то їй погрожують звільненням. Повертаючись до дому, ці люди переконують свої сім'ї та знайомих. Таким чином і беруться 3-4% згори.
Причина того, що рейтинг Порошенка не знизився: йому вже нікуди знижуватись. Його підтримка зараз на електоральному дні, як для чинного президента з такими ресурсами. Натомість негатив з боку людей, що не голосуватимуть за нього, вкрай високий.
Згідно з результатом опитування, однозначну "перемогу в першому турі" з результатом від 51% до 79% отримав би варіант "Будь-хто, окрім Порошенка".
3. "Хайп" починає спадати
Одними із правил стратегії успішного проведення виборів є короткотривалість, влучність, своєчасність. Хорошим прикладом дії подібної схеми є Порошенко на минулих виборах. Більшість людей нічого, крім "Рошену", про нього не знали – і за короткий термін правильні фрази допомогли йому підняти рейтинг, достатній для перемоги вже в першому турі. Дуже скоро ця підтримка виборців розвіялась.
"Хайп" діє подібно до пожежі – розпалюється влучними, точковими іскрами, на піку його майже не реально загасити, але швидко настає ситуація, коли "дров" не достатньо для підтримки настільки великого полум'я. Як наслідок, відбувається швидке затухання.
Подібні процеси згасання "хайпу" можна помітити у кандидатив, згідно даних дослідницького центру BURI-Україна.
Два набільших падіння, пов'язаних зі згасанням "хайпу" це – Володимир Зеленський, який почав падіння від 8% до 5,6%, та Анатолій Гриценко, з обвалом від 8% до 4,9%. Ще одним прикладом можна було б назвати Святослава Вакарчука, але не всі погодяться, що він взагалі встиг піднятись на серйозний рівень. Велика частина популяризації Вакарчука базувалась саме на згадуванні його в дуеті з Зеленським. Це спричинило посилення рейтингів їх обох, але Вакарчук був завжди в тіні "Слуги народу".
Своєрідною є стратегія Юлії Тимошенко. Вона розпочала кампанію заздалегідь, і не дивлячись на взлети і падіння, залишається лідером навіть після згасання "хайпу". Головні труднощі чекають її попереду, адже ніщо не гарантує того, що прямо на фініші не вистрибне нова сіра конячка, яку до цього готуватимуть в тіні.
Підбиваючи підсумок, хочеться сказати, що останні два місяці були дійсно насиченими та цікавими з точки зору передвиборчої гонки. Найактивніша фаза попереду. Однак багато таких ролей як "тільки не Порох", "комік – Зеленський", "розбиті амбіції – Бойко і Рабінович", "скоростріл – Гриценко" вже розподілені між майбутніми гравцями і якісно змінити їх зможуть не всі.
Читайте також: На які хитрощі йдуть політики перед виборами-2019: цікаві схеми