Американське вугілля: причин для тріумфування не так й багато

Днями у порті "Південний" зустрічали "судно із вугіллям". Перший вантаж американського антрациту – 62 тисячі тонн – розвантажували із неймовірною помпезністю. Виявляється, баржа із херсонськими кавунами – то була лише розминка для суспільства.

Коли я вперше побачила це відео, важко було стримувати емоції. Змішалися одразу сміх, сум, сором та обурення. Це була офіційна церемонія – під камери, з чиновниками, що вишикувалися у шеренгу, під виконання державного гімну. І все це з нагоди розвантаження заокеанського антрациту у вугледобувній країні. Не вистачало на святі хіба відкоркованої пляшки шампанського та дівчат у вишиванках і з короваями. Особисто із прибуттям до українського берега американське вугілля, видобутого у штаті Пенсильванія, привітав навть президент Порошенко.

Адже домовленість Порошенка із Трампом про постачання "чорного золота" нам презентують як неймовірне досягення чинної влади у сфері енергетичної безпеки країни. Все, більше у східного ворога – у Росії – купляти вугілля не будемо. З "ЛДНР" завозити також! Перемога і крапка.

Читайте також: Віртуальна реальність, в якій живуть наші посадовці та справжні будні українців

Тепер зупинимося на деталях. Офіціно під цьогорічний опалювальний сезон державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" уклала угоду з американською компанією XCoal на поставки вугілля по 113 доларів за тонну. Загальний обсяг – близько 700 тисяч тон. Люди, обізнані у питаннях енергоринку, одразу виявили здивування, адже це зовсім недешево. І причин для тріумфування насправді не так вже й багато.

Тут державна "Центренерго" переплюнула навіть найбільший в країні енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Для порівняння – він декларує, що імпортує вугілля із Південно-Африканської Республіки за ціною, таки меншою за 100 доларів за тонну. Та й цей тариф суттєво завищений. Адже, на переконання експертів, туди вже заклали маржу під славнозвісну формулу на електротарифи "Роттердам+".

Про цю енергетичну аферу ми розповідали не один раз. Та нагадаємо. Формулу "Ротердам+" запровадили з ініціативи НКРЄКП під гаслом енергонезалежності від окупованих територій. Детальними підрахунками надто не переймалися: за основу взяли ціну за тонну вугілля в порті Роттердаму, а це близько 80 доларів, вартість доставки ще плюс-мінус 10. І це все одно виходило дешевше за американську вугільну мрію.

Читайте також: "Євробляхи" наступають: чи будуть українці колись їздити на дешевих авто

Для порівняння – вітчизняне паливо нам раніше обходилось близько 50 доларів за тонну. Тож, як вугілля в країні стало дефіцитним, відповідно до його світової вартості та роттердамівської формули підняли й тарифи на електрику. Звісно, це потягнуло за собою й зростання цін на транспорт, продукти та послуги.

У НАБУ вже заявили, що ознаки злочину очевидні, і підстав говорити про змову чиновників НКРЄКП та фактичних монополістів енергетичного ринку більш ніж достатньо. Принаймні з тої інформації, яку мають детективи на сьогодні, лише 3% вугілля енергогенеруючі компанії поставляли з-за кордону, а роттердамівську націнку застосовували до решти 97%. І це – лише початок розслідування.

Тому в світлі таких новин радіти й співати гімн човну із заокеанським антрацитом по 113 доларів за тонну мабуть трохи завчасно. Не виключаю, що вже цієї зими ми почуємо від профільних чиновників про необхідність чергового підняття тарифів.

Читайте також: Як журналістські розслідування впливають на долі чиновників

Знаєте, як це можуть подати – що проти законів економіки не підеш. Мовляв, вугілля з США занадто дороге. Тоді цілком ймовірно на нас чекає новий розрахунок – під кодовою назвою "Пенсильванія плюс".