Безкарність за брехню: які сумнівні рішення виносять судді, щоб виправдати колег
Напередодні суддя Ольга Ступак не побоялась збрехати про свої статки й завдяки цьому стала суддею Верховного Суду. А доповідачкою по цій справі була членкиня Вищої ради правосуддя Наталія Краснощокова, яку обрали на посаду в сумнівний спосіб.
НЕчесть тижня
За даними журналістів "Бігус.інфо" та активістів Автомайдану, кандидатуру Краснощокової погодили наперед. Список із її іменем роздавали на з'їзді суддів у 2018 році. Детальніше про скандальну членкиню ВРП – у відеоблозі "Честь і НЕчесть" на 24 каналі.
Чим відзначилась Краснощокова?
Зазвичай, знаходяться всього кілька членів ВРП, не із суддівської тусовки, які займають об'єктивну позицію та голосують за покарання судді. Але цього разу 11 із 12 членів підтримали попереднє рішення дисциплінарної палати не карати Ступак за брехню та дозволили їй залишитись на посаді.
Детальніше про суддю, яка брехала про свої статки Звідки у cуддів гроші на розкішні квартири: абсурдні пояснення служителів Феміди
Хоча тоді про неї негативної інформації особливо не було, Краснощокова вже встигла відзначитись на посаді. Вона доповідала в справі за скаргою на київську суддю Букіну, яка шляхом виправлення описки фактично змінила судове рішення.
Також вона допомогла судді Окружного адміністративного суду Києва Качуру свавільно забрати малолітню дитину у своєї матері. Попри очевидність порушення, Краснощокова рекомендувала відмовити у відкритті провадження щодо Букіної.
А ще вона допомогла з почестю піти у відставку полтавському судді Струкову, який тиснув на свою колегу – суддю викривачку Ларису Гольник.
Нечесть тижня / Скриншот з відео
Честь тижня
У 2014 році парламент прийняв закон про очищення влади – так званий закон про люстрацію. Його метою було не допустити до участі в управлінні державними справами осіб, які допомогли узурпації влади експрезидентом Віктором Януковичем. А також численним порушенням прав та свобод людини під час Революції Гідності.
Під дію цього закону потрапили й члени Вищої ради юстиції (попередниці Вищої ради правосуддя). Зокрема, Володимир Колесниченко, який очолював ВРЮ впродовж 2010 – 2013 років, та відповідно до закону про люстрацію не мав би займати суддівські посади впродовж 10 років.
Суддя Володимир Колесниченко / Фото zib.com.ua
Саме Вища рада юстиції мала б забезпечувати незалежність та професійність судової влади та унеможливити тиск із боку адміністрації Януковича на суддів, який призвів до порушень прав сотень людей під час Майдану.
Замість того члени ВРП, на чолі з Колесниченком, були причетні до порушень прав людини, що констатовано Європейським судом із прав людини.
Проте з травня 2013 року Колесниченко працював суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. З прийняттям закону про люстрацію він мав сам подати заяву про те, що підпадає під обмеження. Але цього не зробив.
І лише у 2017 році його звільнили з посади судді на підставі висновку Мін'юсту та рішення Вищої ради правосуддя. З чим він не погодився і спробував зберегти свою посаду через суд. Судді Касаційного адміністративного суду у 2019 році назвали незаконним та скасували рішення про звільнення Колесниченка.
Але у Великій палаті Верховного Суду 1 липня назвали рішення КАС необґрунтованим та скасували його. Тож тепер ексголова ВРЮ не може відновитись на посаді судді та отримати компенсацію. У своєму рішенні судді Великої палати звернули увагу на те, що Колесниченко порушив не тільки вимоги закону про люстрацію, не подавши заяву, а й вимоги Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів поведінки суддів.
Честь тижня / Скриншот з відео
Премію "Честь тижня" отримують судді Великої палати Верховного Суду, які не дозволили ексголові Вищої ради юстиції повернути суддівську мантію. Зокрема Всеволод Князєв, який головував у справі й підготував текст постанови.Проте низка суддів Великої палати все ж написали окрему думку про люстрацію Колесниченка
► Наприклад, Михайло Гриців порушував права людини. Дії судді призвели до повторного програшу України у Європейському суді з прав людини в справі Яременко проти України. Про прийняття такого рішення суддя не зазначив і в декларації доброчесності, хоча мав би.
► Юрій Власов допустив порушення антикорупційних вимог. Будучи суддею, він не передав в управління акції компанії третім особам, як того вимагає антикорупційне законодавство, а під час співбесіди до ВС ухилявся від запитання про виконання цієї вимоги.
► Наталія Лященко отримала висновок ГРД за невідповідність стилю життя задекларованим доходам. Зокрема, суддя та її сім'я володіють трьома земельними ділянками, двома квартирами, недобудованим будинком поблизу Києва, а також придбали для сина квартиру в столиці. Однак який дохід став джерелом придбання – встановити неможливо.
Як не дивно, майже всі ці судді в минулому вже отримали висновок про свою недоброчесність чи рішення про надання інформації ГРД. Проте стали суддями Вищої палати
Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка контролює перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.Ми не тільки вручаємо премії тижня, а й боремось за доброчесність суддів та прозорість судів. Тому підписуйтесь на сторінки Фундації DEJURE у фейсбуці та твітері.