Маніпуляції довкола "будинку-монстра" в Києві: чи ухвалять рішення на користь забудовника

Суддя Вадим Босий не дав ввести забудову в експлуатацію, за що й отримав премію "Честь тижня" у 2019 році. Згодом колегія суддів під головуванням Босого прийняла рішення про знесення 4 незаконних поверхів будинку. Однак Північний апеляційний суд скасував це рішення з технічного приводу – нібито справа не була господарською, а мала розглядатись в адміністративному суді.

До теми Доручив викрасти і катувати: судді засудили замовника нападу на активістів Луценка і Вербицького

Згодом справа потрапила до суду третьої інстанції – Верховного. Судді Юрій Чумак та Олексій Случ постановили, що справа все ж є господарською. Забудовники на цьому не здались й спробували подати справу вже як цивільну, і тут судді Північного апеляційного суду знову прийшли їм на допомогу.

Чи можуть знову ухвалити рішення проти інтересів киян

Вони ухвалили рішення, що справа таки цивільна, хоча кілька місяців до того цей же суд постановив, що вона адміністративна. Тож судді з апеляції знову скасували рішення Босого про знесення зайвих поверхів та закрили справу.

Київська міська держадміністрація оскаржила це рішення до Верховного суду, після чого справа знову повернулась до судді Юрія Чумака.

У січні 2021 року колегія під головуванням Чумака вирішила поновити справу щодо знесення 4 поверхів та скасувала рішення апеляції. Колегія остаточно підтвердила, що ця маніпуляція не вдасться: справа є господарською, а не цивільною.

Премію "Честь тижня" отримує суддя Господарського суду Києва Вадим Босий, який дозволив знести зайві 4 поверхи "будинку-монстра" на Подолі, а також суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Юрій Чумак, який вдруге не дав зам'яти цю корупційну справу.

Наступне засідання в апеляційному суді щодо цієї справи відбудеться уже 2 червня, справу розглядатимуть судді:

• Тарасенко;
• Дикунська;
• Михальська.

Головуюча в апеляції суддя Тарасенко, у 2016 році її визнали такою, що потребує підвищення кваліфікації. Щодо законності статків сім'ї судді Михайльської є обґрунтовані сумніви.

За словами активістки Автомайдану Катерини Бутко, існує ймовірність, що судді апеляційного суду знову ухвалять рішення на користь забудовника і проти інтересів киян.

На жаль, не всі судді люблять Київ. Адже як інакше пояснити те, що вони готові забудувати історичний центр багатоповерхівками.

Судді можуть ухвалити рішення проти інтересів киян / Фото Фокус.UA

Дозвіл на будівництво готелю на Андріївському узвозі

13 квітня Верховний суд фактично дозволив будівництво 29-метрового готелю на Андріївському узвозі, будівництво почалося у 2012 році. Спершу планували 9-поверхову споруду з фасадом у псевдоісторичному стилі.

Однак почавши будівельні роботи, забудовник зруйнував частину Замкової гори та понівечив вулицю Фролівську, спричинив руйнування у сусідніх будівлях.

Актуально Знищення будинку Уткіна у Києві: Кличко каже, що навіть штраф не можуть виписати

Громадяни виходили проти забудови на акції протесту. Завдяки цьому у 2018 році Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю перевірив будівництво та виявив низку порушень, через це службовці:

• склали приписи про зупинення робіт та необхідності усунення забудовником ТОВ "Макрон" порушень;
• видали наказ про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Забудовнику це не сподобалось й він пішов до суду. У 2019 році судді Сорочка, Чаку та Федотова з Шостого апеляційного адмінсуду пристали на бік забудовника і скасували наказ про анулювання дозволу на будівництво.

Будівництво 29-метрового готелю на Андріївському узвозі фактично дозволили / Фото vechirniy.kyiv.ua

Дії та приписи ДАБК суд визнав протиправними, мовляв, інспектори порушили терміни проведення перевірки. Оскаржити рішення у Верховному суді не вдалось, бо судді Рибачук, Мороз та Бучик підтримали рішення своїх колег з Шостого апеляційного суду. На жаль, постанова Верховного суду не може бути оскаржена.

Премією "НЕчесть тижня" отримують судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду – Андрій Рибачук, Лариса Мороз та Анна Бучик за те, що своїм рішенням вони фактично легалізували 29-метрову забудову в історичному центрі Києва.

За що судді вже отримували премію

Судді вже отримували премію "НЕчесть тижня" за зміну рішення на протилежне у вигляді виправлення описки судді. Так, вони були у складі колегії Верховного суду, яка розглядала справу про довічне утримання судді у відставці.

Судова адміністрація підрахувала, що Антоніна Дорошенко працювала суддею 23 роки, 9 місяців та 15 днів, а тому заслуговує на утримання в розмірі 86% від зарплати. Проте суддя стверджувала, що до стажу треба було включити ще 14 років роботи прокурором, а розмір утримання збільшити до 90% тому й подала позов.

Зверніть увагу Вдарила через чергу: суддя з підозрою на COVID-19 влаштувала скандал в лікарні

У листопаді 2019 року колегія суддів стала на сторону Пенсійного фонду і в позові повністю відмовила. Рішення обґрунтовано тим, що на момент виходу судді у відставку чинні норми не передбачали зарахування попереднього стажу роботи у прокуратурі.

За місяць суддя подала заяву про виправлення описки, яку задовольнила колегія. Судді ж замість виправлення описки змінили рішення на повністю протилежне – підтримали скаргу судді у відставці та підвищили розмір її утримання.

Також вони були у складі колегії Верховного суду, яка задовольнила позов судді Майдану Олександра Беця до Верховної Ради України про скасування постанови про його звільнення.

У часи Майдану Олександр Бець ухвалював рішення, які підтверджували взяття під варту понад 20 учасників Майдану, а також залишав у силі рішення про позбавлення водійських прав учасників поїздки до Межигір'я.

До теми Посіпак Януковича можна буде засудити заочно: Рада ухвалила законопроєкт

Під час конкурсу до Верховного суду Лариса Мороз отримала негативний висновок Громадської ради доброчесності. Зокрема, суддя скасувала подання про звільнення судді Майдану Юлії Швачач, яка свавільно брала під варту учасників Революції Гідності. Згодом Верховний Суд України скасував це рішення.

Лауреатів Премії та Антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURE, яка моніторить перебіг судової реформи та бореться за очищення судів від недоброчесних суддів.