Компанії поки не штрафуватимуть за неподання відомостей про кінцевих бенефіціарів, – Малюська
Нові санкції за неподання бізнесом інформації про кінцевих бенефіціарних власників держреєстратору обіцяли застосувати з 11 жовтня. Так, українським компаніям, які не подали звіт про своїх бенефіціарів до 10 жовтня, мали б загрожувати штрафи у розмірі від 17 до 51 тисячі гривень.
Однак міністр юстиції Денис Малюська на фейсбук-сторінці міністерства заявив, що карати нікого не будуть ні протягом жовтня, ні протягом листопада 2021 року. Через низьку пропускну спроможність реєстраційної системи та значний попит компаній на таку реєстрацію штрафувати почнуть щонайшвидше у грудні.
Зверніть увагу Персоналізований маркетинг: Київстар запрошує на безкоштовний вебінар
Бізнес може "спати спокійно", але не довго
У дописі зазначається, що з огляду на кількість юридичних осіб (понад 1 мільйон), які повинні подати державному реєстратору відомості про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ), дедлайн звітування відтермінують до грудня.
Наразі відомості змогли подати лише 171 333 юридичні особи. У таких умовах складання протоколів на керівників компаній не є обґрунтованим чи законним з огляду на відсутність усіх елементів складу правопорушення.
На додаток, гіпотетичне притягнення відповідних осіб до адміністративної відповідальності не відповідало б меті впровадження прийнятого закону.
Цікаво Скільки українців готові працювати неофіційно та отримувати зарплату у конвертах
Повний текст публікації Міністерства юстиції:
Denis Malyuska: Коротко про важливе, тобто, про КБВ!
Усі налякані великим штрафами за неподання інформації про кінцевих бенефіціарних власників, які почнуть застосовуватися після 11 жовтня. Так от, у жовтні 2021 штрафів точно НЕ буде (і в листопаді також).
Чому? Тому що з огляду на кількість юридичних осіб (більше 1 млн), які повинні подати державному реєстратору відомості про КБВ, та пропускну спроможність реєстраційної системи (наразі відомості подали лише 171 333 юрособи), пропуск дедлайну буде зумовлений об’єктивними причинами.
Водночас обов’язковою ознакою будь-якого адмін. правопорушення є наявність вини (ст. 9 КпАП).
На думку Мін'юсту, враховуючи поточний стан справ та презумпцію невинуватості, відсутня навіть гіпотетична можливість підтвердити належними доказами наявність вини (бодай у формі необережності) керівника юридичної особи, який не подав відомості про КБВ.
У таких умовах складання протоколів на керівників юросіб не є обґрунтованим та законним з огляду на відсутність усіх елементів складу правопорушення. Більше того, гіпотетичне притягнення відповідних осіб до адмін. відповідальності не відповідало би меті адміністративного стягнення (ст. 23 КпАП).
Коротше кажучи, не рекомендую зараз брати штурмом державних реєстраторів та переплачувати космічні гроші юристам за допомогу з поданням відомостей про КБВ. На переконання Мін’юсту, адміністративний штраф є винятковим заходом та має застосовуватися, коли інші заходи реагування не працюють.
Насамкінець нагадаю, що проблему має остаточно вирішити законопроєкт #5807, який наразі розглядається ВРУ.