При цьому майже половина (47%) припускають, що могли б виконувати нелегальну роботу протягом всього життя. 29% погоджуються на неофіційну зарплату протягом 1 – 2 років.
Читайте також Персоналізований маркетинг: Київстар запрошує на безкоштовний вебінар
Скільки людей проти неофіційного працевлаштування
Лише майже чверть українців (24%) категорично відмовляється від зарплат у конвертах, аргументуючи це тим, що вони дбають про власне майбутнє. Найчастіше "сіру" зарплату пропонують спеціалістам-початківцям, однак така перспектива позбавляє громадян усіх соціальних гарантій.
Чому це важливо
Неофіційне працевлаштування – це пряме порушення трудового і податкового законодавства України. Зараз штрафи для підприємців становлять 60 тисяч гривень (10 мінімальних зарплат) за кожного неоформленого працівника. Невдовзі уряд планує підвищувати мінімалку, тож фінансове покарання недобросовісних працедавців також зросте.
У пенсійному фонді пояснюють, що працівник, не оформлений за трудовим договором, втрачає:
- Гарантію отримати повну зарплату (ставку, оклад, надбавки тощо).
- Право на відпустку, оплату лікарняних, страхування та інші соціальні гарантії від держави.
- Безпеку на робочому місці та гарантію, що його в один день просто не звільнять з роботи в обхід усім діючим законодавчим процедурам.
Боротьба з неофіційним працевлаштуванням: що відомо
- Очільник Держпраці Віталій Сажієнко розповів, як відбуваються перевірки бізнесу. Структура співпрацює з Податковою службою та Пенсійним фондом, порівнюючи та аналізуючи дані про підприємства в їхніх інформаційних базах.
- У режимі реального часу можна відслідкувати, як працюють державні перевірки бізнесу, де, ким і скільки перевірок було здійснено, а також скільки порушень виявлено.
- Юристи пояснюють, чому бізнес відмовляється працевлаштовувати офіційно. Зокрема, часто самі працівники не хочуть працювати легально, оскільки бояться втратити субсидії або ж мають кредитні зобов'язання.