Зухвала крадіжка Lavazza: до України намагалися ввезти викрадену в Європі каву
Київські митники викрили спробу ввезення в Україну великої партії кави Lavazza, яка, як з'ясувалося під час перевірки, була викрадена на території Європейського Союзу. Крім того, імпортер задекларував значно менший обсяг товару, ніж перевозив фактично.
Як в Україну провезли контрабанду кави
Згідно з митною декларацією, українське підприємство імпортувало 8,6 тонни натуральної смаженої кави – у зернах та меленої, з кофеїном і без нього, повідомили у Державній митній службі.
Дивіться також "Штампували" підроблену каву й продавали українцям: БЕБ викрило підпільне виробництво
Загалом ішлося про 13 тисяч упаковок продукції вартістю 77,7 тисячі євро. Однак митники встановили, що реальна вага вантажу перевищувала 12,2 тонни. Таким чином фактичний обсяг товару був більшим майже на 3,6 тонни, ніж зазначалося у документах.
Під час перевірки митники звернули увагу на заводське маркування, яке було нанесене на кожну палету. На упаковках містилися номер замовлення та унікальні коди ідентифікації, що дозволили простежити маршрут постачання.
У відповідь на запит українських митників виробник кави в Італії повідомив, що ця партія була відправлена офіційному дистриб'ютору у Словаччині, однак до місця призначення так і не дісталася. Причина – зухвала крадіжка вантажу на території Європейського Союзу,
– повідомили у митній службі.
Після отримання підтвердження про кримінальне походження товару митники склали ще один протокол – цього разу за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі від 50% до 100% вартості товару з його подальшою конфіскацією.
Як працюють схеми нелегального імпорту кави в Україні?
Експерт Геннадій Капралов у коментарі 24 Каналу розповів, що у контексті кавового ринку більш коректно говорити про ширше явище – порушення митного та податкового законодавства. Зараз бізнес використовує кілька найбільш поширених схем обходу митного контролю:
- Недекларування або "чорний" імпорт.
- Декларування кави під виглядом інших товарів (наприклад, цикорію або харчових добавок).
- Перепакування продукції після ввезення під відомі торговельні марки.
- "Дроблення бізнесу" та продаж продукції через мережу ФОПів, щоб ухилятися від сплати податків.
- Заниження митної вартості, коли імпортер подає документи з фіктивними цінами, значно нижчими за ринкові.
- фіктивними цінами, значно нижчими за ринкові.
Внаслідок таких схем державний бюджет щорічно втрачає мільярди гривень податкових надходжень. Водночас окрім економічних збитків, виникає загроза для здоров’я населення: на ринок може потрапляти продукція сумнівної якості або з вичерпаним строком придатності, яка після обробки та перепакування реалізується під виглядом продукції преміум-сегменту. Такі практики значно підривають добросовісну конкуренцію на ринку.
Натомість експерт Андрій Шабельніков вважає, що те, що відбувається на ринку кави, – це не просто окремі порушення, а системна проблема, яка реально б’є по легальному бізнесу.
Якщо подивитися на ситуацію очима "білого" бізнесу, стає зрозуміло, наскільки різні умови гри. Легальний імпортер зобов’язаний:
- задекларувати об'єктивну митну вартість товару;
- сплатити відповідне ввізне мито;
- сплатити 20% податку на додану вартість;
- пройти фітосанітарний контроль;
- забезпечити простежуваність походження зерна та дотримуватися умов зберігання.
Усі ці правові обов'язки формують високу, але чесну собівартість легальної кави.