Українці не бояться, що ШІ забере роботу, але готові змінити професію: що буде на ринку праці
Українська молодь значно менше переймається тим, що штучний інтелект може вплинути на її кар'єру, ніж однолітки з інших європейських країн. Проте впевненість у власній готовності до змін на ринку праці залишається невисокою: більшість оцінює її як помірну.
Чого українська молодь боїться більше за штучний інтелект
У більшості досліджуваних країн штучний інтелект потрапив до трійки головних загроз для кар'єри. Про це 24 Каналу відомо з дослідження OLX Group, проведене у п'яти країнах Європи – Україні, Польщі, Румунії, Франції та Німеччині.
В Україні ситуація інша: молодих людей більше турбують геополітична нестабільність, дорожчання життя та конкуренція за робочі місця.
Зокрема, розвиток штучного інтелекту й автоматизацію завдань як ризик для професійного майбутнього назвали:
- у Польщі – 30% опитаних;
- у Румунії – 25%;
- у Німеччині – 26%;
- у Франції – 22%;
- в Україні – близько 21%.
Таким чином, серед української молоді ШІ посідає лише п'яте місце серед основних загроз, поступаючись геополітичній ситуації, інфляції, конкуренції на ринку праці та економічним змінам.
Найбільше українців непокоїть невизначена геополітична ситуація – її назвали 33% респондентів. Ще 32% переживають через зростання цін і вартості життя, а 23% – через посилення конкуренції за роботу.
Водночас близько 42% молодих українців заявили, що розвиток ШІ їх майже не турбує або не викликає занепокоєння взагалі. Це один із найвищих показників серед п'яти країн.
Чи готові українці до змін, які принесе ШІ
Попри відносно спокійне ставлення до штучного інтелекту, українська молодь не надто впевнена, що зможе адаптуватися до змін на ринку праці. Найчастіше респонденти оцінювали свою готовність як помірну.
Так відповіли 29% українців, 34% поляків і 31% румунів. Натомість молодь Франції (27%) та Німеччини (26%) частіше вважає себе скоріше підготовленою до майбутніх змін.
При цьому для багатьох ШІ поки не став фактором, який визначає вибір професії чи кар'єрні рішення. Відсутність його впливу зазначили:
- 48% українців та румунів;
- 47% французів;
- 42% німців і поляків.
Яку роботу оберуть, якщо ШІ змусить змінити професію
У разі необхідності перекваліфікації молодь із більшості країн схиляється до професій, де важливі комунікація, взаємодія з людьми та соціальні навички. Таку роботу обрали б 32% румунів і німців, 30% французів та 24% поляків.
Українці відрізняються від них: найбільше опитаних (29%) віддали перевагу професіям, які потребують технічних або цифрових компетенцій. Роботу, пов'язану зі спілкуванням і соціальними навичками, обрали б 24%.
Дослідження показує, що українська молодь менше за однолітків з інших країн переймається тим, що ШІ відбере в неї роботу: поки що її більше хвилюють геополітична ситуація та зростання цін. Водночас ШІ вже змінює ринок праці, тому важливо, щоб і молоді люди, і роботодавці готувалися до цих змін заздалегідь,
– коментує Марія Абдулліна, керівниця напрямку OLX Робота.
Водночас досвід міжнародних компаній показує, що впровадження ШІ не завжди дає змогу повністю замінити працівників. Microsoft, Barclays Bank і мережа супермаркетів Kroger оголошували про скорочення персоналу на тлі розвитку ШІ, однак деякі роботодавці згодом зіткнулися з тим, що автоматизовані системи не справляються з усіма завданнями без людського досвіду та контролю.
Зокрема, шведська компанія Klarna, яка спочатку активно замінювала фахівців клієнтської підтримки чатботами, згодом відновила найм працівників. Її керівник Себастьян Семятковський визнав, що компанія надто далеко зайшла у спробах скоротити витрати завдяки алгоритмам
Подібні висновки зробила й Ford: після того, як ШІ-інструменти для контролю якості не виправдали очікувань, компанія найняла або підвищила на посадах 350 досвідчених інженерів.