Бюджет-2021 надто оптимістичний, – експерт про закладені мільярди дефіциту
Верховна Рада ухвалила 5 листопада проєкт Держбюджету на 2021 рік. Кабмін передбачив 270 мільярдів дефіциту в головному фінансовому документі. Однак невідомо, як Україна має знайти ці кошти, адже за 10 місяців Мінфін не зумів покрити дефіцит бюджету, закладеного на 2020 рік.
Крім цього, без співпраці з МВФ Україна не зможе отримати гроші від інших міжнародних партнерів. Про це в ефірі 24 каналу розповів економічний експерт Тарас Козак.
Зверніть увагу Рада схвалила попередні зміни до Держбюджету-2021: основні цифри
Він нагадав, що в бюджет на 2020 рік було закладено 299 мільярдів дефіцит. За 10 місяців Міністерство фінансів змогло покрити лише 110 мільярдів. Відтак наразі потрібно знайти інші кошти додатково за 2 місяці.
Але це практично нереально в умовах складної ситуації з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними організаціями.
В Україні протягом останніх тижнів Мінфін не може знайти фінансування від банків. Навіть у 2020 році дефіцит бюджету не вдасться закрити,
– зазначив він.
Економічний експерт вважає, що у 2021 буде ще складніше. Тому що без співпраці з МВФ Україні не будуть давати гроші не тільки міжнародні офіційні кредитори, як Світовий банк чи Європейський інвестиційний банк.
Цього також не робитимуть комерційні позичальники. Україна не зможе розміщати євробонди. "Буде дуже складно взагалі виконати цей бюджет, навіть без такого дефіциту", – наголосив Тарас Козак.
Що таке євробонди, або єврооблігації?
Це цінні папери, певний різновид залучення зовнішнього боргу разом зі звичайними кредитами.Євробондами можуть користуватися банки чи компанії, а також держава, якщо бюджетні видатки перевищують доходи. Відтак виникає необхідність перекривати цей дефіцит.
Різні варіанти, як Україна може покрити дефіцит бюджету
Тарас Козак пояснив, що дефіцит бюджету покривається зазвичай або позиками, або приватизацією. Наразі в Україні приватизація йде дуже повільно.
Зокрема, великі об'єкти не приватизуються і цей процес постійно переноситься. Щодо малих об'єктів ситуація є непогана, але, за його словами, останнім часом йдуть "наїзди" на голову Державного фонду майна.
На мій погляд, причина в тому, що занадто швидко йде приватизація. Багато хто в цьому не зацікавлений. Бо поки об'єкт державний, на ньому можна "пиляти" собі особисто гроші,
– прокоментував він.
Експерт також відзначив, що також влада може звернутися щодо коштів до останньої інстанції – це зазвичай Центральний банк України. Але Нацбанк з 2015 року утримувався від цього, через що його критикували.
Читайте також Який курс гривні щодо долара заклали у Держбюджет-2021
Наразі в НБУ змінилося керівництво. Тарас Козак припустив, що така зміна могла супроводжуватися обіцянками з боку нових керівників, що вони будуть виконувати те, що не робили попередники.
"Я думаю, що, можливо, мовиться і про додаткове кредитування бюджету. Це заборонено, бо часто призводить до девальвації та високої інфляції", – ствердив він.
Однак додав, що є різні механізми, коли це можна проводити через так звані схеми. Відтак якщо Нацбанк на це погодиться, українці бачитимуть значно вищий курс долара, ніж на рівні 29,1.
Що передбачає Державний бюджет на 2021 рік / Інфографіка 24 каналу
